Завдання методиста, мабуть, найважливіше - розуміти і правильно оцінювати сили і можливості кожного педагога, знати, що важливо для нього в житті, до чого він прагне, щоб задовольнити потребу кожного педагога в повазі, визнанні та самореалізації.


Основні напрями роботи:

-         спостереження за навчально-виховним процесом, надання допомоги вихователям;

-         ознайомлення колективу з методичними новинками;

-         впровадження в практику сучасних педагогічних знахідок;

-         проведення методичних заходів;

-         планування, фіксування, аналіз.

 

                      Щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкілля

Методичні рекомендації містять чотири розділи. У першому розділі подано інформацію про організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти під час дії правового режиму воєнного стану (очний, дистанційний, змішаний). Із другого розділу можна дізнатися про організацію освітнього процесу на всіх рівнях освіти. Третій розділ містить рекомендації щодо участі інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників, вихователів та батьків у забезпеченні якості дошкільної освіти в умовах війни. У четвертому розділі систематизовано корисні покликання для педагогів, батьків щодо роботи з дітьми дошкільного віку у воєнний час. У рекомендаціях зазначають, що актуальними питаннями в умовах воєнного стану є такі:

 організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників; підтримка дітей та батьків у складних ситуаціях; організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку; налагодження зв’язків і підтримка педагогічного партнерства ЗДО з батьками вихованців, представниками територіальних громад; надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам; здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей, зокрема й з особливими освітніми потребами. Крім того, на сайті МОН у вільному доступі зібрано матеріали, з допомогою яких педагоги зможуть підготуватись до роботи, організувати освітній процес у нових умовах – «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформі MEGOGO. Цей проєкт є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі. Також для використання у роботі є корисними такі матеріали: поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію; поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»; інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»; хрестоматія для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна» з національно-патріотичного виховання.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/3052-rekomendats-dlya-pratsvnikv-zakladv-doshklno-osvti-na-perod-vyni?utm_source=letter_news&utm_medium=email&utm_campaign=PUDZ_news_05.04.22&utm_content=1484246979&utm_term=news

 

 

                         

    МЕТОДИЧНА робота - це спеціальний комплекс взаємопов'язаних практичних заходів,спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, їх безперервну та професійно-методичну освіту, яка зорієнтована в кінцевому результаті  на підвищення рівня освіченості, розвинутості і вихованості.

Поняття ― «компетентність» (лат. competens – відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості вихователя, які дозволять йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. Педагогічна компетентність вихователя – це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.

Психолого-педагогічні знання є необхідною, але недостатньою умовою професійної компетентності. Практичне розв’язання педагогічних завдань забезпечують уміння і навички, передумовою яких є теоретико-практичні і методичні знання.

Педагогічні уміння – це сукупність послідовно розгорнутих дій, що грунтуються на теоретичних знаннях. Частина цих дій може бути автоматизованою (навички). Через педагогічні уміння розкривається структура професійної компетентності педагога.

Зміст теоретичної готовності вихователя виявляється в узагальненому умінні педагогічно мислити, що передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проективних, а також рефлексивних умінь. Зміст практичної готовності вихователя виражається у зовнішніх (предметних) уміннях, тобто в діях, які можна спостерігати. До них належать організаторські і комунікативні уміння.

Професійна компетентність вихователя обумовлює його педагогічну майстерність. На думку А.С. Макаренка, педагогічна майстерність – це знання особливостей педагогічного процесу, уміння його побудувати і привести у рух.

За глибоким переконанням А. С. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожен педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду. Проте не кожний досвід стає джерелом професійної майстерності. Таким джерелом є лише педагогічна діяльність, осмислена з точки зору й суті, цілей і технологій; сплав особистісно-ділових якостей і професійної компетентності педагога.

Аналіз світових тенденцій у галузі професійно-педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму і особистих якостей педагога. На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічатимуться педагоги у цьому тисячолітті, є:

- постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів;

- самостійна постановка і вирішення творчих і дослідницьких завдань; - ускладнення проблем виховання;

- безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання і виховання, новими досягненнями вітчизняного і зарубіжного досвіду;

- робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Таким чином, можна зробити висновок, що все це 15 може здійснювати лише педагог з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим рівнем інтелігентності, духовно-морального потенціалу, конкурентноздатності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.

 

Активізація педагогічного процесу дошкільного закладу через самоосвіту педагогів.

В сучасних умовах самоосвіті педагогів відводиться важливе місце. Роль самоосвіти, на наш погляд, важлива не тільки тому, що в межах різних форм роботи з кадрами не можливо дати (і засвоїти) масу знань, яка постійно збільшується, та змінюється. Є й інші та більш вагомі причини.

По-перше, будь-яка навчальна діяльність включає елемент самостійної роботи в тому розумінні, що засвоює людина навчальний матеріал завжди сама.

По-друге, самоосвіта передбачає найбільше різноманіття форм діяльності тих, хто навчається, отже, забезпечує найбільш високий рівень засвоєння матеріалу.

По-третє, лише самостійна робота сприяє виникненню та засвоєнню знань.

Тому є всі підстави стверджувати, що самоосвіта не тільки допомагає педагогу успішно набувати навичок та вмінь професійної діяльності, вона формує потребу до постійного самовдосконалення, розширення кругозору. В умовах сьогодення це дуже важливо, адже наука і практика постійно розвиваються. Тому кожний фахівець повинен йти з ними «в ногу». Не займаючись постійно самоосвітою, можна швидко відстати, професійно застаріти, стати гальмом власного розвитку.

Самоосвітня діяльність у поєднанні з стимулюючими факторами призводить до творчого зростання педагога.

Високий рівень сформованості професійної компетентності:

Високий рівень володіння теоретичним матеріалом, новітніми технологіями, досконале засвоєння термінології та категорій педагогіки, дидактики, психології, володіння культурою мовлення тощо.

Має високий рівень володіння знанням щодо особливостей формування різних видів дитячої діяльності, ретельно додержується рекомендацій щодо шляхів розвитку, навчання та виховання дошкільників, використовує різноманітні прийоми (в тому числі і авторські) у повсякденній роботі.

Рекомендації: бажано було б брати участь у створенні власного передового педагогічного досвіду, у проведенні відкритих колективних переглядів різних видів роботи з дошкільниками, пропагувати авторські ефективні методи та прийоми у роботі з дітьми.

Середній рівень сформованості професійної компетентності:

Володіє теоретичними засадами запропонованих проблем, ґрунтовно засвоєні дидактичні основи навчання дітей дошкільного віку, володіє ознаками культури спілкування.

У процесі організації різних видів дитячої діяльності приділяє увагу вихованню гуманних почуттів, бережливого та поважного ставлення до дорослих, однолітків. Упроваджує у практику методи та прийоми роботи, які рекомендуються в психолого-педагогічній літературі з проблеми дошкільної освіти.

Рекомендації: продовжувати вдосконалювати рівень професійної компетенції з різноманітних проблем, урізноманітнювати прийоми формування дитячих видів діяльності у дошкільників, використовуючи новітні технології.

Припустимий рівень сформованості професійної компетентності:

Володіє окремими розділами методики, має фрагментарні знання щодо розвитку, навчання та виховання дошкільників, несистематично приділяє увагу вирішенню проблем пов’язаних зі власною самоосвітою, не використовує у повному обсязі методи та прийоми навчання вихованців.

Рекомендації: поповнити власні знання щодо успішного вирішення означеної проблеми, ретельно працювати над урізноманітненням методів і прийомів розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку. Систематично використовувати у процесі організації різних видів дитячої діяльності набуті знання, навички та вміння.

Критичний рівень сформованості професійної компетентності:

Має елементи знань видів дитячої діяльності досить приблизні знання щодо особливостей розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку, майже не використовує ефективні методи і прийоми організації різних типів і видів діяльності дошкільників, систематично не поповнює базисний рівень знань, умінь тощо.

 

Рекомендації: працювати над поповненням та систематизацією знань з проблеми, вивчати та систематично застосовувати методи та прийоми розвитку навчання та виховання дітей відповідного віку.

В основі роботи з педкадрами лежить диференційний підхід, професійні запити та потреби педагогів.

Робота, яка проводиться методичною радою сприяє підвищенню кваліфікаційного та освітнього рівня педагогів.

 

       Атестація педагогічних працівників в ДНЗ проводиться відповідно до Закону України "Про освіту" ст 54 з метою активізаціїїїх професійної діяльності,стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня фахової майстерності, розвитку творчої ініціативи,підвищення престижу й авторитету педагогічної праці та забезпечення ефективності навчально-виховного процесу. Згідно Типового положення  про атестацію педагогічних працівників, наші вихователі, Лобанова Н.М.,Коханець Л.П. та муз. керівник Котвінська Л.А.. успішно проявляють  професійну компетентність в іграх, праці, навчанні. Метою їхньої діяльності було формування особистості дитини, розвиток творчих здібностей,набуття нею соціального досвіду. Педагог Лобанова Н.М.,Коханець Л.П. досягли значних результатів у вихованні в дітей самостійності, креативності та пізнавальної активності.Вихователі вміють втілювати оригінальні, інноваційні ідеї,застосовувати нестандартні форми проведення занять та різних видів діяльності,які спрямовані на соціальну компетентність дитини. Своїми успіхами діляться з  педагогами ДНЗ на педагогічних радах, педгодинах, за круглим столом 

ПЕДАГОГІЧНА РАДА- КОЛЕКТИВНИЙ ОРГАН УПРАВЛІННЯ

          Педагогічна рада в ДНЗ як головний орган керівництва навчально-виховним процесом розв'язує конкретні завдання в роботі закладу. Педагоги тут навчаються мислити та працювати нестандартно, по-новому, приймати виважені рішення,що забезпечують отримання позитивного результату, допомагають досягти поставленої мети. Педагогічна рада "Шляхи підвищення ефективності роботи з екологічного виховання" принесла педагогам професійне задоволення,впевненість,бажання здійснити окреслене.На засідіння педради запрошено голову та членів батьківського комітету, які вирішували питання спільної роботи сім'ї та ДНЗ з екологічного виховання, а педагоги КоханецьЛ.П. та Котвінська Л.П. ділились досвідом з використання педагогічної спадщини В.Сухомлинського в екологічному вихованні. Вихователь-методист провела з педагогами ДНЗ тестування по  виявленню рівня знань професійної компетентності педагогів з даного розділу. 

   Чергова педагогічна рада "Всебічний розвиток дошкільників через призму логічних мислительних операцій у світлі сучасних інноваційних технологій". Вихователь-методист Карпюк О.А. надала методичні рекомендації по впровадженню сучасних педагогічних інновацій, а педагоги презентували свої дидактичні матеріали, наочність та куточки пізнавальної діяльності. 

1.     Вправа «Асоціативний ряд»

Мета: активізувати учасників до діяльності

Учасникам пропонують підібрати асоціації до кожної букви

С – статус, спілкування

О – оцінювання, обережність

Ц – цивільність

І – інновація 

А – адаптація

Л – лояльність

І – інтелект

З – захист

А – актуалізація

Ц – цінність

І – інтеграція

Я – ясність

 

Перелік інноваційних технологій та методик 

1. Технологія В.Сухомлинського.

Автор – В.Сухомлинський.
Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

2. Технологія Софії Русової (“Український дитячий садок”).
Автор – Русова С.
 
Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

3. Педагогіка М. Монтессорі (“Будинок вільної дитини”)
Автор – Монтессорі М.
 
Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.

4. Методика навчання дітей раннього віку Глена Домана.
Автор – Глен Доман.
Суть технології. Глен Доман — американський лікар-нейрохірург, який займався розробкою системи реабілітації дітей з важкими порушеннями в роботі мозку. У цій програмі особлива увага приділена карткам з комбінаціями яскравих точок, зображеннями різних предметів, зі словами. Коли безнадійно хворі і відсталі діти почали не тільки наздоганяти, а й випереджати однолітків в інтелектуальному розвитку, з'явилася ідея використовувати цей метод у навчанні нормальних дітей. Глен Доман удосконалив свою програму, і вже понад півстоліття вона є однією з найпопулярніших в ранній педагогіці. Основний постулат методики: «Мозок росте тільки коли він працює». Тому з самого раннього віку дитячий мозок треба завантажити. Навчання за Доманом нагадує введення інформації в комп'ютер. З трьохмісячного віку дитині з певною частотою за кілька секунд демонструються картки з комбінацією картинка + слово або просто слово. З часом ці картки поділяються на тематичні серії. Такі заняття треба чергувати зі спеціальними фізичними вправами, адже розвиток мозку неможливий без належної рухової активності. Керуючись цими принципами, за твердженням автора, будь-яку дитину можна виховати генієм.

5.Вальдорфська педагогіка (“Вальдорфський дитячий садок”).
Автор – Штайнер Р.
Суть технології. Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.

6. Система освіти “Довкілля”.
Автор – Ільченко В.
Суть технології. Система освіти “Довкілля” формує цілісну свідомість людини, яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до навколишньої дійсності, “совісті” – намаганні почути звуки кожної живої істоти, зрозуміти її, щоб жити у злагоді із собою, природою. Програма “Довкілля” як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.

7. Методика Т.О. Піроженко “Мовленнєве зростання дошкільника”.
Автор – Піроженко Т.О.
Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення. Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати “людина” та “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

8. Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка (“Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”). 


Автор – Єфименко М.
 
Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.

9. Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера. Теорія розв язання винахідницьких завдань.


Автор – Альтшуллер Г.
Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.

10. Методика використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям. 
Автор – Ткаченко Т.
Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.

11. Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі. 
Автор – Крутій К.
Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 40 розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.


12. Особистісний розвиток дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв.
Суть технології. Ця технологія залучає дитину до творчого пошуку, розвиває її здібності, творчий потенціал.

13. Поліхудожній розвиток дітей дошкільного віку в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу.
Суть технології. Відбувається самоствердження дитини в найбільш значущій для неї сфері поліхудожньої діяльності (музичної, хореографічної, театралізованої, образотворчої).

14. Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання.
Автор – Шульга Л.
Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.


15. Методика навчання дітей читанню М.Зайцева.


Автор – М.Зайцев.
Суть технології. Російський психолог Микола Олександрович Зайцев розробив унікальну методику навчання читанню і лічби на основі оригінальних кубиків. Кубики різних розмірів заповнюються відповідним матеріалом, у залежності від складу (дзвінкі - залізячками; глухі - деревинками; "золоті", голосні - мідними монетками). До того ж за визначеними буквами закріплені певні кольори, які допомагають на асоціативному рівні запам'ятати основні правила фонетичного розбору.
 
Навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття, інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності. "Кубики Зайцева" дозволяють навчити дитину плавному складовому читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма. Навчальний пакет містить у собі: кубики, таблиці, аудіокасету і керівництво для батьків.
 
Посібники Зайцева призначені для організації розвиваючого простору для дітей дошкільного і шкільного віку, що дозволяє бажаючим педагогам творчо підходити до готових програм, змісту освіти, способам подачі інформації (методам і прийомам); вносити в роботу елементи дослідницької діяльності; кардинально скорочувати час оволодіння навичками рахунку, читання, грамотного письма.
 
Система Зайцева дає прекрасну можливість для професійного росту вчителів, колективної творчості педагогів і дітей, формування цілісної неспотвореної системи поглядів. І діти, і дорослі при цьому зберігають фізичне і щиросердечне здоров'я (а часто і відновлюють його), тобто ставиться заслін багатьом проблемам і майбутнім хворобам, які ми звикли вважати природними в процесі навчання, таким, як проблеми зору, хребта, купи стресів і комплексів («дидактоневрозу») і, як результат, соматичні захворювання.
 


16. Розвиваючі ігри Нікітіних.


Автори - Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни, класики вітчизняної педагогіки та автори ряду розвиваючих ігор для дітей.
Суть технології. Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і батьків. Вони мають великий потенціал, тому що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення. Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі. Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.
 

17. Педагогіка Амонашвілі.


Автор – Ш.Амонашвілі.
Суть технології. Система виховання та навчання за Ш.Амонашвілі – це "педагогіка цілісного життя дітей та дорослих", яка будується на началах гуманності й віри в дитину, вихованні творчістю і співпрацею педагогів із дітьми, де в якості педагогів розуміються також батьки. Гуманна педагогіка є педагогікою дисципліни, любов до дитини не може шкодити їй. За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач. На думку педагога-новатора, головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов’язок вчителя та вихователя. Моральною основою дитячої кооперації в системі Ш.Амонашвілі є здатність радіти успіхам інших, готовність прийти на допомогу, причому не тільки в межах свого колективу: старші діти допомагають молодшим, беруть над ними шефство. Цікавими методичними новаціями у цій концепції є:
- недопустимість порівняння дітей між собою („він у нас найрозумніший, беріть із нього приклад”);

- навчання одразу на кількох доступних дітям рівнях, наприклад, читання можливе від знайомства з буквами для одних до  читання для інших;

- співучасть дітей у побудові занять, у складанні завдань, утворенні власного підручника, в плануванні відповідей.

18. Авторська інтегрована освітня технологія Якименко Світлани Іванівни 

Педагогічною філософією технології С.І.Якименко є слова: «Дитина повинна бути щасливою».
Стрижневою ідеєю інтегрованої особистісно-орієнтованої освітньої технології є формування цілісного світогляду дошкільників та учнів молодшого шкільного віку. У дітей в цьому віці досить рано з’являється свій «образ світу», який характеризується цілісністю сприйняття довкілля. Такі складові світогляду як світосприйняття, світовідчуття, світоспоглядання, світорозуміння, сприяють формуванню цілісності знань дитини про навколишній світ та стають підґрунтям для формування її концепції «Я – Людина». Запропонована технологія базується на принципі гуманізації освіти та сприяє створенню інтегрованого освітнього простору, що окриляє дитину.

Поради вихователям щодо ефективної організації занять

Не дистанціюйтеся від дітей. Самі підійдіть і сядьте біля них, спостері­гайте за іграми, вслухайтеся у розмови.

Зробіть початок заняття нефіксованим у часі. Візьміть усе, що ви при­готували до заняття і розмістіть матеріали так, щоб діти могли їх бачи­ти: розкладіть на ігровому килимку навколо себе предметні картинки або чистий аркуш ватману і маркери, фізичну карту України чи дитя­чу енциклопедію, відкриту на сторінці, де зображено карту зоряного неба. Почніть працювати з матеріалом — розглядати, вирізати, малю­вати тощо. Організуйте це таким чином, щоб у дітей з'явився інтерес до вашої діяльності. Зверніться до тих, хто виявив цікавість або просто перебуває поряд, із проханням допомогти: подати, притримати, розмі­шати фарбу.

Залучіть двох-трьох дітей до спільної діяльності. Проводьте її у тако­му емоційному стані, щоб інші діти самостійно, без спонукань, захоті­ли долучитися до неї.

Приберіть чи зведіть до мінімуму монологічну форму спілкування з дітьми. Будуйте його на засадах ділового партнерства та конструк­тивного діалогу. Лише так ви зможете пізнати і врахувати в освітньому процесі інтереси дітей та індивідуальні особливості протікання психіч­них процесів.

Намагайтеся прив'язати до реального життя дітей усю навчальну інформацію, що подається. Наприклад, ознайомлення з професіями до­рослих проведіть на основі бесіди про професії батьків та знайомих людей з найближчого оточення. Розіграйте ситуацію про те, як одна з відомих дітям професій (водій тролейбуса, кухар, лікар, вихователь) «зникла». Поміркуйте разом про наслідки такої ситуації. Зробіть це ве­село і смішно. Поверніть дитячий сміх до дитячого садка! А навчаючи дітей побудови упорядкованих послідовних рядів: великий — менший — найменший, принесіть і розкладіть на килимку багато різних за роз­міром пластикових пляшечок і кришечок до них. Попросіть знайти до кожної пляшечки відповідну кришечку, потім (чи, можливо, дітям за­хочеться спочатку) побудувати ряд: від найбільшої пляшечки до най­меншої. Під час цієї діяльності є можливість закріпити порядкову ліч­бу, поміркувати над можливостями використання пляшечок у побуті. Скажімо, виготовити з них совок для піску чи інших сипучих речовин, годівничку для птахів, вазу для олівців, «гантелі» (наповнити пляш­ки водою) для занять фізкультурою чи навіть шумовий музичний ін­струмент (наповнити пляшки горохом, квасолею, жолудями, мушлями тощо), щоб потім створити своєрідний оркестр.

Особливістю таких занять є прихованість навчальних завдань від дітей. Вони існують лише для вихователя, зафіксовані у пла­ні його роботи та втілюються у партитурі робочого дня. Для дітей це цікава діяльність, забарвлена позитивними емоціями спілкуван­ня та відкриттів. Та за появи ознак втоми вихователь має завершити

 

 

Рекомендації для педагогів щодо створення психологічно комфортного середовища для кожної дитини в групі дитячого садка

                                            Приймайте кожну дитину такою, якою вона є.

·                   Відмовтеся від авторитарного стилю спілкування з дітьми. Будьте чутливими до різних емоційних станів дитини, встановіть довірливі взаємини з кожною дитиною.

·                   Використовуйте особистісні форми спілкування з дітьми.

·                   Враховуйте індивідуальні особливості психічного та фізичного розвитку кожної дитини.

·                   Віддавайте перевагу міні-заняттям та індивідуальним формам організації спільної пізнавальної діяльності дошкільників.

·                   Продумуйте в індивідуальному порядку навантаження, вимоги до кожного вихованця та допомогу, яку ви можете йому запропонувати.

·                   Формуйте механізми емоційно-вольової регуляції в дітей.

·                   Організовуйте емоційно значущу для дітей діяльність, яка сприяла б прояву інтересу, здивування, радості, інтелектуальній збентеженості, розвитку пізнання.

·                   Стимулюйте прояви індивідуального неповторного стилю ігрової поведінки.

·                   Будьте об'єктивними під час оцінювання діяльності дітей та їхньої поведінки, це сприятиме подальшому розвитку в дитини ціннісного ставлення до себе.

·                   Дотримуйтеся принципів гуманізації взаємин.

·                   Усебічно підтримуйте розвиток особистості кожної дитини.

·                   Налагодьте контакт із батьками, щоб скласти уявлення про психологічну ат­мосферу в сім'ї кожного вихованця.

·                   Допомагайте батькам зрозуміти внутрішній світ їхньої дитини, її проблеми, переживання.

 

                Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

Використання моделювання під час розв'язання текстових задач та навчання дошкільників обчислювальних операцій (Консультація для вихователів)

Одним з ефективних прийомів, що дає змогу дошкільникам по­бачити задачу в цілому і не лише зрозуміти її, а й самостійно знайти правильний розв'язок, є моделювання...

Завдання сенсорно-пізнавального виховання дітей дошкільного віку

Консультація для вихователів ДНЗ. Компетентність дошкільника в розумовій діяльності засвідчується його здатністю розмірковувати, порівнювати, робити певні узагальнення, обчислювати, класифікувати, упорядковувати висловлювання, висувати елементарні гіпотези на основі власного сенсорного досвіду. Саме тому в основному Базовому компоненті особливу увагу приділено сенсорному розвитку дитини. Так, освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає «формування доступних дитині дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості, відношення предметів і об'єктів навколишнього світу». Основа пізнавального розвитку дитини - сенсорний розвиток...

Моделювання арифметичних задач: методика

Одним з ефективних прийомів, що дає змогу дошкільникам по­бачити задачу в цілому і не лише зрозуміти її, а й самостійно знайти правильний розв'язок, є моделювання

  Моделювання в широкому сенсі слова - це заміна дій зі звичайними предметами діями з їх зменшеними зразками, моделями, муляжами, макетами, а також їх графічними замінниками: малюнками, кресленнями, схемами тощо. Креслення є умовним зображенням предметів, їх взаємозв'язків, взаємовідношень величин за допомогою відрізків у певному масштабі. Цей вид моделювання складний для дошкільників. Однак креслення, на якому взаємозв'язок і взаємовідношення передаються приблизно, без точного дотримання масштабу, так зване схематичне креслення або схема, цілком доступне дітям дошкільного віку...

Основні методичні підходи до навчання дошкільників математики

 

В сучасній дидактиці науковці розглядають навчання елементів математики як логіко-математичний розвиток дошкільника. К. Щербакова: «На жаль, в практиці роботи педагоги обмежуються формуванням у дітей елементів математичних знань та деяких математичних дій, не приділяючи належної уваги формуванню логічних структур мислення, зв'язку математичного розвитку з розвитком пізнавального інтересу, пізнавальної активності дошкільника»...

Організація і проведення цільових прогулянок на природу

Ми можемо любити тільки те, що знаємо. Треба дати змогу дітям побачити хоч найближчі місцевості, знати в них кожну річку, ліс, озеро, острів тощо, знати рослинність, звірів свого краю, чим люди займаються, біля чого працюють.

С. Русова

Особливості цільової прогулянки

Посилення уваги до екологічного виховання дошкільників вимагає пошуку різноманітних форм ознайомлення їх з природою. Однією з таких форм, потенціал яких ще недостатньо використовуються вихователями, є цільові прогулянки на природу, що інтегруються з пішохідними переходами, є зручною й корисною формою організації дітей, що дає можливість знайомити їх з найближчим природним оточенням.

Цільові прогулянки вносять різноманітність у життя дітей, збагачують їхню уяву, дають змогу краще пізнати природне середовище місцевості, де вони мешкають : парк, сквер, ліс, луки, поле, ставок, річку. Такі прогулянки можуть проводитися не тільки з пізнавальної, а й з пізнавально-практичною метою - збирання ягід, грибів, насіння дикоростучих трав для підгодовування птахів узимку.

Відмінність їх від повсякденних прогулянок полягає у тому, що вони проводяться за межі ДНЗ. 
Обсяг програмових завдань, що намічається для реалізації на цільовій прогулянці, значно менший від того, що передбачається екскурсією. І все ж цінність таких прогулянок у тому, що завдяки регулярності їх проведення можна простежити зміни в об'єктах природи, виявивши їх причини.

Особливо багато можливостей для спостережень під час цільових прогулянок надає літо. Рослини, що зацвітають, розмаїття видів комах, птахів, їхня пристосувальна поведінка створюють необмежений простір для надання дітям цікавої інформації, спрямованої на пізнання рідної природи, її краси.
Часом можна почути запитання : для чого маленьким дітям потрібні знання про рослинний, тваринний світ? Достатньо, щоб, вони засвоїли знання про найбільш важливі залежності у природі між організмом і умовами існування. Але ж засвоєння знань ніколи не може розглядатися в дошкільному віці як самоціль . Це - аспект всебічного розвитку дитини.

Знання, на думку дидактиків, виконують 3 функції у формуванні особистості :

- інформативну
- орієнтовну
- оціночну.

Можливості цільової прогулянки

Інформуючи про найближче оточення в процесі цільових прогулянок, вихователі здійснюють важливе виховне завдання - формування реалістичних знань, без яких неможливе оволодіння систематизованими знаннями, тобто встановлення об’єктивних зв’язків між предметами і явищами природи, серед яких провідними є причинні. Саме встановлення таких зв’язків характеризує рівень дитячого мислення.
Важливим є те, що в процесі ознайомлення з рослинами, тваринами під час цільових прогулянок розвивається мова дітей, поповнюються словник, бесіди це засіб розвитку діалогічної і монологічної мови.
Цільові прогулянки створюють чудові можливості для розвитку сенсорної сфери дитини. Кожна зустріч з новими об»єктами природи - це можливість побачити, доторкнутися, понюхати, прислухатися до них, і вихователі повною мірою повинні використати ці можливості.

Не можна переоцінити роль цільових прогулянок для розвитку у дошкільників пізнавальних інтересів і спостережливості - винятково важливих якостей у підготовці до школи.
У наш час винятково важливого значення набули проблеми екологічного виховання - формування нового, свідомого, відповідального, бережного ставлення до природи, розвитку екологічної етики, що ґрунтується на ідеї співпереживання, самооцінки всього живого. Екологічне виховання тісно пов’язане з екологічною освітою. Лише на основі знань, діяльність у природі формується екологічна культура, яка полягає в тому, що людина усвідомлює загальні закономірності природи і суспільства, вважає природу рідною домівкою, яку треба берегти і про яку треба піклуватися.

Яка ж роль цільових прогулянок у формуванні екологічної культури малят?

Цільові прогулянки цінні тим, що під час їх проведення діти отримують знання про взаємозв’язки в природі, про цінність для людини тих чи інших об'єктів природи, про правила природокористування. На цільових прогулянках діти можуть повправлятися у виконанні правил природокористування : на ставку, у лісі, в лузі ми гості, і поводитися треба чемно, не порушувати спокою тих, хто постійно там живе.
Ознайомлення з різноманітними об’єктами природи під час цільових прогулянок є важливим засобом естетичного розвитку дітей. Сприймання яскравих пейзажів, гармонійних сполучень барв у квітів - все це пробуджує у дітей почуття краси, виховує любов до природи. Велику роль у цьому відіграє емоційна чутливість вихователя, уміння не лише побачити красу природи, а й доступно донести її до дітей з тим, щоб прищепити естетичні цінності, важливі не лише для естетичного розвитку особистості, а й для доброго, гуманного ставлення до навколишньої природи.
Цільові прогулянки на природу є джерелом збагачення життя прекрасним. Навчаючи дітей після прогулянок відображувати на серветках, тарілках, чашечках, рукавичках природу - квіти, метеликів тощо, вихователі формують їх естетичні смаки, бажання створювати красу навколо себе.
Перебування серед природи, вплив природних факторів, активні рухи дітей під час цільових прогулянок стимулюють обмін речовин, загартовують дітей. Обов’язковою умовою проведення цільових прогулянок є вибір сприятливого з екологічної точки зору маршруту.
 
Дитячі садки знаходяться у різноманітних природних умовах, тому визначити тематику цільових прогулянок потрібно, виходячи з можливостей природного оточення ДНЗ, а також явищ, які характерні для певної пори року, спостереження за якими цікаві для дітей.
Якщо недалеко протікає струмок, річка, озеро, водосховище, море, існує чудова можливість для проведення туди цільових прогулянок.
Цільові прогулянки на луки, в ліс, у парк, сквер, де можна знайомити з лісовими, лучними рослинами, деякими тваринами.
Надзвичайно сприятливі умови для цільових прогулянок мають ДНЗ, розташовані поблизу ботанічних садів, які є майже в кожному обласному центрі.
Цільові прогулянки здійснюються у сад, на поле, на пустир.

 

Характерна ознака цільових прогулянок на природу - неодномірна насиченість їх матеріалом у різні пори року в зв’язку з природними процесами, характерними для нашої флори і фауни.

Атестація- це мотивація до фахового й особистісного зростання кожного педагогічного працівника

      Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності,

за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна

категорія, педагогічне звання.

 

     Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних

працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення

ефективності навчально-виховного процесу.

 

     Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника,

 

повнота, об'єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

                АТЕСТУЮТЬСЯ в 2022-2023н.р.

 

 

   КОТВІНСЬКА ЛЮБОВ ПЕТРІВНА

 

  14.04. 1965 р. народження, освіта середня спеціальна

  Стаж педагогічної роботи - 33 років

  Спеціальність –вихователь ДНЗ

  Попередня атестація   - 2017р.

  Закінчила Кременецьке педучилище в 1988р.

 

 

 

  ПРОДУН ІЛОННА МИКОЛАЇВНА 

 

  24.05.1985р. народження, освіта вища

  Стаж педагогічної роботи – 11 років

  Спеціальність – вихователь,

   Попередня атестація – 2018р

  Закінчила Рівненський ДГУ в 2014р.

 

 

 

          Вербський заклад

        дошкільної освіти

              (ясла-садок)

             

                      

                            Вербської сільської ради

                            

 

 

         

                          Тип закладу:  Загальний

                                                   розвиток