Обов’язки медичної сестри старшої:

  Щоденний контроль за станом здоров’я вихованців

Медичні працівники дошкільного навчального закладу мають здійснювати постійний контроль за станом здоров’я дітей, надавати невідкладну медичну допомогу у разі гострого захворювання або травми, систематично навчати дітей правил особистої гігієни, проводити профілактичні щеплення спільно з лікарем-педіатром згідно з календарем щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ.

Щоденно медичний персонал контролює профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь. Щоденні медичні огляди дітей допомагають своєчасно виявити ознаки захворювання у дитини, ізолювати вихованця від здорових дітей і надати невідкладну медичну допомогу. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII із змінами і доповненнями.

Контроль за організацією харчування

Медична сестра дошкільного навчального закладу відповідно до законодавства здійснює постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за безпекою харчових продуктів та готових страв; умовами та строками їх зберігання і реалізації, технологією приготування страв; виконанням норм харчування тощо. При організації харчування медичний персонал керується насамперед Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (наказ МОН, МОЗ від 17 квітня 2006 р. № 298/227) та порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (наказ МОН, МОЗ від 1 червня 2005 р. № 242/329

Міністерство охорони здоров'я України

17 January, 02:18 · 

Щеплення – єдиний спосіб запобігти поліомієліту, адже ліків від цієї хвороби немає. Шести доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту на все життя.

Восени 2021 року у 20 дітей на Рівненщині й Закарпатті виявили вірус поліомієліту. Це небезпечне інфекційне захворювання повернулося в Україну через низький рівень охоплення щепленнями.

1 з 200 інфікованих вірусом поліомієліту отримує параліч на все життя. 5–10% тих, кого паралізувало внаслідок поліомієліту, помирають через те, що параліч уразив саме дихальні м’язи. Найбільш вразливі до цього захворювання – діти віком до п’яти років.

Щепіться від поліо – для цього зверніться до вашого педіатра або сімейного лікаря. А, якщо пропустили якісь дози щеплення, намагайтеся якомога швидше надолужити їх.

#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна #vaccinated #VaccinesWork #поліомієліт #поліо

 

 

 

Харчування дітей в дошкільному навчальному закладі, забезпечення дітей харчуванням в дошкільному закладі здійснюється відповідно до: · Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 35) · Положення про дошкільний навчальний заклад (п. 27 – 29) · Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» затвердженої спільним наказом МОЗ України та МОН України від 17.04.2006 р. № 298/227. Основними принципами організації харчування дітей в дошкільному закладі є: - суворе дотримання принципів часу та інтервалів між годуваннями, - правильний кількісний і якісний розподіл їжі на окремі прийоми, - дотримання умов прийому їжі та правил поведінки дитини під час прийому їжі. - адекватна енергетична цінність раціонів відповідно до енерговитрат дітей; -збалансованість та максимальна різноманітність раціону; - адекватна технологічна та кулінарна обробка продуктів та страв, що забезпечує їхні смакові якості та збереження вихідної харчової цінності; -врахування індивідуальних особливостей дітей (у тому числі того, що дехто з них не переносить окремих продуктів та страв); -забезпечення санітарно-гігієнічних норм, у тому числі дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв. В дошкільному навчальному закладі забезпечено збалансоване  харчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку з дотриманням натурального набору продуктів, визначених МОЗ України спільно з МОН України за погодженням з Міністерством фінансів України. Контроль за організацією та якістю харчування в закладі, вітамінізацією страв, закладкою продуктів харчування, кулінарною обробкою, виходом страв, смаковими якостями їжі, санітарним станом харчоблоку, правильністю зберігання, дотримання термінів реалізації продуктів здійснюється медичною сестрою, завідувачкою дошкільного навчального закладу. В закладі встановлено триразове збалансоване харчування, в літній оздоровчий період вводиться додатковий сніданок, під час якого діти споживають соки, фрукти. Батьки вносять плату за харчування дітей у розмірі, що не перевищує 30% вартості харчування на день, відповідно до Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2002 року № 667. Продукти харчування та продовольча сировина доставляються в ДНЗ спеціалізованим транспортом, товарна сумісність витримується. Приймання продуктів в ДНЗ здійснює комірник із залученням медсестри. Під час приймання проводиться оцінювання продуктів та сировини за зовнішнім виглядом, запахом, смаком, кольором, консистенцією. Приймання продуктів без супроводжуючих документів, що підтверджують походження, безпечність, якість (ґатунок, категорію, дату виготовлення, термін реалізації, умови зберігання), відповідність стандартам, не допускається. Для зберігання продуктів в закладі є всі умови: побутові холодильники, морозильна камера, комора. В холодильниках наявні термометри для контролю температурного режиму. Холодильники миються та розморожуються відповідно по мірі забруднення та невідповідності температурному режиму. Усі продукти харчування зберігаються згідно з прийнятою класифікацією, щодо умов зберігання та товарного сусідства: сухі, хліб, м’ясні, рибні, молочні, гастрономічні, овочі. Терміни реалізації продуктів дотримуються. Всі продукти доброякісні, мають сертифікат якості. Щодня приміщення харчоблоку прибирається з використанням миючих засобів. Відповідно до графіку прибирань, затвердженого завідувачем ДНЗ, один раз в місяць проводиться генеральне прибирання приміщення з використанням миючих та дезінфікуючих засобів. Під час приготування страв дотримується потоковість виробничого процесу. Обробка сирих та готових продуктів проводиться окремо, з використанням інвентарю відповідного маркування. Для організації питного режиму з харчоблоку (за потребою) видається кип'ячена охолоджена вода в чайники відповідного маркування. Закладка продуктів проводиться старшим кухарем у присутності старшої медсестри. При закладці враховується фактична кількість дітей, про що робиться відмітка у меню - вимозі. У разі, якщо до ДНЗ не прийшло 4 і більше дітей, продукти довгострокового зберігання (цукор, олія, цукерки, печиво), які були виписані на обід і вечерю , кухар повертає до комори, а продукти з обмеженим терміном придатності до споживання (молоко, м’ясо, риба, сметана, масло вершкове тощо) розподіляється на присутніх в закладі дітей. Якщо прийшло 4 і більше дітей від кількості дітей, на яких було розраховано меню, то для них додатково виписуються продукти, оформлюється накладна, вноситься запис в меню – розкладку за підписом медсестри, шеф-кухаря , завідувача ДНЗ. Денне меню завіряється завідувачем та медсестрою

Як себе захистити від вірусних інфекцій

Зміцнюйте імунітет
та слідкуйте за самопочуттям

Повноцінне харчування, здоровий сон, фізичні вправи та водний баланс організму

Вчасно звертайтеся до лікаря

У разі появи перших симптомів ГРВІ невідкладно зверніться до свого сімейного лікаря.

Мийте часто руки з милом упродовж 20-ти секунд

Або користуйтесь антисептиком, вміст спирту в якому не повинен бути менше 60-80%

Уникайте контакту
з людьми із симптомами
ГРВІ

З тими, хто має симптоми застуди. Мінімальна дистанція — 1,5 метра


Термічно обробляйте продукти

Не їжте сире м'ясо, м'ясні субпродукти та яйця

Уникайте дотиків до свого обличчя

Не торкайтеся брудними руками своїх очей, носа та рота

 

 

                     Чи знаєте Ви, що...

 

...Лікар-педіатр і медична сестра дошкільного навчального закладу зобов'язані: 

1.Проводити медичні огляди дітей при прийомі в дошкільний навчальний заклад та здійснювати медичний контроль за перебігом періоду адаптації;

2. Здійснювати щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань;

3. Оглядати дітей 1 раз у місяць стосовно виявлення педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри;

4. Брати участь у плануванні та проведенні обов'язкових медичних оглядів;

5. Проводити аналіз стану здоров'я дітей за результатами обов'язкових медичних оглядів, розробляти план оздоровлення, здійснювати контроль за виконанням рекомендацій фахівців;

6. Складати план проведення профілактичних щеплень та забезпечувати його виконання;

7. Передавати дані про проведені профілактичні щеплення та результати обов'язкових медичних оглядів у лікувально-профілактичні заклади за місцем проживання та спостереження дитини;

8. Інформувати батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати, в тому числі профілактичні щеплення та обов'язкові медичні огляди;

9. Надавати невідкладну медичну допомогу дітям, організовувати їх госпіталізацію у разі наявності показань;

10. Вести облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, дотримуватись правил і термінів їх зберігання та використання, забезпечувати своєчасне поповнення;

11. Здійснювати постійний контроль за якістю продуктів харчування та готових страв, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування (систематично проводити розрахунок хімічного складу та калорійності харчового раціону);

12. Брати участь у складанні щоденного меню, контролювати закладку і правильність кулінарної обробки продуктів, вихід страв, смакові якості їжі, санітарний стан харчоблоку та проводити щоденний огляд працівників харчоблоку;

13. Здійснювати контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, за проведенням заходів щодо загартування;

14. Забезпечувати контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій і харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами;

15. Здійснювати заходи щодо ізоляції хворих дітей та спостереження за дітьми, які були в контакті з інфекційними хворими, та проводити протиепідемічні заходи в порядку, встановленому МОЗ України;

16. Здійснювати контроль за своєчасністю проходження обов'язкових медичних оглядів працівниками дошкільного навчального закладу;

17. Проводити бесіди та лекції з дітьми, батьками та працівниками дошкільного навчального закладу щодо здорового способу життя, профілактики травматизму, інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом;

18. Дотримуватись конфіденційності щодо стану здоров'я вихованців, їх батьків, педагогічного персоналу дошкільного навчального закладу;

19. Підвищувати свою кваліфікацію;

20. Готувати заявки на лікарські засоби та вироби медичного призначення;

21. Вести таку обліково-звітну та медичну документацію у порядку, встановленому МОЗ України:

1. Медичну карту дитини (ф. 026/о) (для школи, школи-інтернату, школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садка).

2. Контрольну карту диспансерного нагляду (ф. 030/о).

3. Карту профілактичних щеплень (ф. 063/о), індивідуальну (ф. 063.1/о).

4. Журнал обліку профілактичних щеплень (ф. 064/о).

5. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (ф. 058/о). 

6. Журнал обліку інфекційних захворювань (ф. 060/о). 

7. Журнал обліку роботи з гігієнічного виховання (ф. 038/о).

                                                                    

 

 

 

 

Розпорядок дня

 

Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму Вашої дитини до застуди та грипу. Обов'зковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.

 

Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодніх умов).

 

Збалансоване харчування

 

Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків - глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет. 

 

Процедури загартування

 

Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього серидовища - коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активувати захисні механізми організму. Найпоширенішими природними засобами загартування є свіже повітря й вода. 

 

Загартування повітрям

 

Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ завдяки стимуляції реакції імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує імовірність виникнення обморожень. 

 

Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 год) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.

 

Загартування повітряними ваннами необхідно проводити в приміщенні завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-200С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому у розчині морської солі протягом 10 хвилин.

 

Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров'я дітей, створювати позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедури у формі гри чи з використанням ігрових елементів. 

 

Загартування водою

 

Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-360С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижують на один градус, поки вона не досягне 28-300С. Для проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.

 

Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-370С до 22-230С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організма. 

 

У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліпшення обмінних процесів, укріплення імунної системи організма. Температуру води необхідно поступово знижувати від 35-360С до 18-200С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно розтерти до легкого почервоніння.

 

Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 360С, поступово її знижують до 18-280С, наприкінці процедури знову використовують теплу воду (360С).

 

Вживання фіточаїв 

 

Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань. 

 

Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіточаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зменшують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.

 

Разом із трав'яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.

 

Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.

 

 

Дихальна гімнастика

 

Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня. 

 

 

Загартування — система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму людини, розвиток у неї здатності швидко й без шкоди для здоров'я пристосовуватися до різноманітних умов навколишнього життя. У дошкільних закладах застосовують два види загартовуючих заходів: повсякденні та спеціальні загартовуючі процедури. Загартуванню в повсякденному житті сприяють раціонально підібраний одяг, взуття, постіль; оптимальний температурний режим; застосування широкої аерації (провітрювання); використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла. Спеціальні загартовуючі процедури проводяться в певний час дня та при відповідних умовах, наприклад, повітряні і сонячні ванни, різноманітні водні процедури, денний сон на відкритому повітрі тощо. Організуючи спеціальні процедури, слід додержувати таких принципів: 1. Послідовність загартування. Треба обережно й послідовно привчати дітей до сильніших подразників: поступово (без різких змін) знижувати температуру повітря або води, збільшувати час на повітряні та сонячні ванни тощо. Послідовність допомагає організму без шкоди для здоров'я звикнути до більш суворих умов життя. Загартування краще починати влітку, коли температура повітря вища, ніж в інші пори року, без різких коливань. 2. Систематичність. Цей принцип полягає в суворому додержанні правил,вироблених для того чи іншого засобу загартування і в повторенні застосовуваних засобів. Загартування не можна проводити епізодично, час під часу, оскільки воно в такому разі не тільки не дасть користі, а й може завдати серйозної шкоди здоров'ю дітей. Якщо через захворювання чи з іншої причини була перерва у прийманні загартовуючих процедур, то, продовжуючи їх, слід переглянути й змінити як дозування, так і температуру. Так, якщо до захворювання застосовувалось обливання ніг при температурі +25° С, то після повного одужання температуру води знову підвищують (до початкової стадії), а вже потім поступово знижують. 3. Урахування індивідуальних особливостей дітей та їхнього ставлення до загартовуючих процедур. У кожній групі завжди є діти, чутливіші до холоду чи спеки, вітру чи вологості. Вони потребують особливого підходу. їм треба обережніше, ніж іншим, полегшувати одяг, за до мовленістю з лікарем душ заміняти обтиранням, сонячну ванну — повітряною, індивідуально дозувати загартовуючі процедури. Добрий апетит, глибокий сон, життєрадісний настрій дитини, а також поліпшення її здоров'я та фізичного розпитку — головний показник позитивного впливу загартовуючих процедур. Кожна людина повинна вміти плавати. І чим раніше вона навчиться, тим краще. В воді зменшується статичне напруження тіла, знижується навантаження на ще не зміцнілий дитячий хребет, який в цьому випадку правильно формується, викреслюється правильна статура. В той же час активні рухи ніг в воді зміцнюють стопи дитини попереджуючи розвиток плоскостопості. Систематичні заняття плаванням ведуть до досконалості органів кровообігу і дихання. Це відбувається завдяки ритмічній роботі м'язів. Покращується серцева діяльність, рухливість грудної клітини, збільшується життєвий обмін легенів. Регулярні заняття плаванням позитивно впливають на загартування дитячого організму: вдосконалюють механізм терморегуляції, підвищують імунітет, покращують адаптацію до різних умов зовнішнього середовища. Зміцнюється нервова система, міцнішим стає сон, покращується апетит, підвищується загальний тонус організму, вдосконалюються рухи. Одночасно з навчанням плаванню діти засвоюють навики самообслуговування, що важливо для їх всебічного розвитку. Плавання також впливає на формування особистості. Не всім дітям спілкування з водою приносить задоволення і радість, деякі бояться заходити в воду, бояться глибини. Психологами помічено, що головна загроза на воді - не діє в ній, а почуття страху глибини. Тому перші кроки навчання спрямовані на те, щоб допомогти дитині перебороти це неприємне почуття. 1. "Водоспад". Дорослий, зачерпнувши води у відерце, підіймає його над голо¬вою дитини і виливає на малюка. Треба стежити, щоб дитина, стоячи під "водо¬спадом", не терла очі І не витирала обличчя руками. 2. "Зануримося". Дитина сідає на живіт дорослого, обнімає його за шию. Дорослий, стоячи у воді, присідає так, щоб вона доходила до шиї. Те саме, але дитина сідає на спину дорослого. 3. "Що там у водичці?" Зробити вдих, затримати дихання, опустити обличчя у воду І відкрити очі. Піднявши голову з води, зробити видих, обличчя руками не витирати. 4. "Пірнемо". Зробити вдих через рот. Присісти під воду (з головою) — пірну¬ти на 2 — 4 с. Випрямитись, не витираючи обличчя руками. 5. "Поплавець". Вдихнувши якомога більше повітря, присісти під воду з голо¬вою, згрупуватися і затримати дихання (голову максимально наближено до колін)! Через 3-4 с тіло спливе на поверхню І плаватиме спокійно, без будь-яких рухів. Потім стати ногами на дно. 6. "Медуза". З положення "поплавець1, затримавши дихання, розвести руки й ноги в сторони (м'язи тіла і кінцівок розслаблені) й спливти на поверхню. Потім стати на дно. 7. "Бульки". Набрати воду в пригорщі і, вмиваючись, повільно видихнути повітря — зробити бульки. 8. "Бризки". З'єднати долоні і набрати в них води. Глибоко вдихнути і з си¬лою видути воду. Вдих виконувати через рот і ніс, видих — через рот. 9. "Хвилі". Напівприсівши і наблизивши голову до води (підборіддя біля її пове¬рхні), дмухати на воду, як на гарячий чай. 10. "Лягли аїльно І опокійио". Дорослий, підтримуючи дитину під спину, допомагає їй лежати на воді. 11. "Зірочка". Лягти на спину, розкинувши руки й ноги. У подальшому — в дитячому садку — дитина навчатиметься глибокому вдиху і тривалому повному видиху у воду, як під час плавання, ковзання по поверхні води на грудях і на спині та засвоєння рухів плавця. 1. Ранковий прийомом дітей. 2. Ранкова гімнастика дітей на свіжому повітрі. 3. Дотримання санепідрежиму в ДНЗ. 4. Дотримування питного режиму. Дітям давати тільки переварену воду. Виходячи на прогулянку чайник взяти з собою. 5. Щоденне зволоженням піску кип'ятком. 6. Дотримання режиму дня. 7. Рухова активність дітей. 8. Огляд місць, де проводиться прогулянка дітей. 10. Проведення гартувальних процедур: а) повітряні ванни при температурі повітря +22+34С у захищених від прямих сонячних променів і великого вітру місцях, кращий час з 9— 12 із 16— 18 год. б) водні процедури - купання в басейні, обливання ніг. Початкова 1°С води +32°С і поступово, через 3 дні знижувати температуру води на 1°С і довести до +22°С для дітей 5-6 р., дітям 6-7 р. з +30°С до +20°С. Дітям, у яких є протипоказання, водні процедури не проводяться. в) обов'язкове ходіння босоніж. г) сон при відкритих фрамугах. д) прийом вітамінних чаїв. е) полоскання ротової порожнини і горла. Загартування, підвищуючи стійкість організму до дій метеорологічних чинників, сприяє розвитку його життєво важливих функцій і підвищує опірність до різних впливів. Крім того, загартування опосередковано сприяє удосконаленню центральної нервової системи дитини, її вищої нервової діяльності. Раціональний режим дня з урахуванням вікових особливостей дитини

Нетрадиційні методи оздоровлення

Фізичне виховання дошкільнят - організований процес, спрямований на їхній фізичний розвиток, рухову, фізичну підготовку до творчої життєдіяльності, набуття знань, умінь та навичок з фізичної культури. Його пріоритетні завдання - формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров'я дітей через комплекс фізкультурно - оздоровчих заходів. Заняття з фізичної культури, ранкова, гігієніч­на, коригувальна гімнастики, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри, піші переходи, спортивні вечори розваг та свята, дні здоров'я тощо, - усе це становить структуру фізичного виховання.

Дуже важливо надавати процесу фізичного виховання оздоровчої спря­мованості. Наповнення занять з фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм роботи різноманітними рухами в комплексі з традиційними та нетрадиційними оздоровчими технологіями збагатять дітей знаннями про особисте здоров'я, сформують у них уміння та навички оздоровлення та відновлення власного організму. У дошкільнят з'явиться потреба та бажання бути здоровими, не хворіти, вести здоровий спосіб життя, сформується емоційно-ціннісне ставлення до себе, свого організму.

Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку в ДНЗ слід виокремити: пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику, імунну гімнастику, психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми), щітковий та точковий масаж тощо. Ці методики мають ряд переваг серед інших видів фізичної активності: вони не вимагають великих приміщень і дорогого обладнання для занять, можуть проводитися з дітьми як молодшого, так і старшого віку.Ці заняття вчать малюків долати труд­нощі, підвищують життєвий тонус і працездатність, створюють гарний настрій.

Також дієвими методами нетрадиційного оздоровлення є фіто- та аромотерапія, різні види лікувально-профілактичного масажу, дихальна гімнастика, коригуюча гімнастика, Су-джок терапія, ігри-медитації, звукотерапія, кольротерапія, психогімнастика, природні фактори - повітря, вода, сонце.

Аромотерапія: запахи, що дарують здорове життя. Аромотерапія представляє собою сучасну версію древнього методу. Рослинні олії можуть відновлювати фізичне та емоційне здоров'я людини. Аромотерапія є одною з форм нетрадиційної медицини, в якій для профілактики і лікування хвороб використовують рослинні олії., вона є цілісним методом, в якому тіло і душа розглядається як єдине ціле.

Звукотерапія. Двома основними її елементами є споріднені методи - музикотерапія і звукотерапия. Обидва підходи націлено на зміцнення фізичного і психічного здоров'я людини.

Кольоротерапія – це наука, що використовує різні барви для регулювання вібрацій тіла людини на таку частоту, яка б давала їй силу, здоров’я, почуття гармонії. Застосовуючи елементи кольротерапії у своїй роботі з дітьми для корекції їх психологічного стану (зняття страху, інертності, замкнутості, перезбудливості), а також для відновлення фізичного стану дитини після хвороби. Завдяки кольоровому зору значно розширюється індивідуальна сфера, переважно підсилюється художня насолода і значно збагачується світосприйняття.

Психогімнастика – набуття досвіду емоційних переживань, спілкування. Завдання “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.

Ігри - медитації , тематика яких , може бути довільною, але обов'язково тут задіяні кращі людські почуття: доброти, милосердя, щирість, терплячість. Більшість вправ передбачає перебування дитини якийсь час у нерухомій позі, але є й такі вправи, що потребують виконання певних рухів. Наприклад, в одному випадку діти уважно розглядають якийсь предмет, в іншому — із заплющеними очима щось повторюють за вихователем або просто слухають, як шумить вітер у гілках дерев, як співають пташки... В основі медитацій лежить контроль за власною увагою, бо під час них діти певний відрізок часу вчаться зосереджуватися на одному предметі або процесі. Психологічний тренінг, яким є гра-медитація, забезпечує стан врівноваженості й душевного спокою, що налаштовує малюка на відповідну роботу.

Загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

 

Ці заходи, направлені на зміцнення адаптаційних можливостей організму дитини до несприятливих факторів зовнішнього середовища, емоційних стресів, стимуляцію природної резистентності організму.

Як вберегтися від грипу

 

Клінічні ознаки грипу:

 

Головний біль

Біль у м’язах

Біль у горлі

Підвищення температури тіла

Кашель

Нежить, закладання носа

 

Як можна заразитися вірусом грипу

 

Від іншої хворої людини повітряно – краплинним, повітряно – пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів)

 

Як довго є заразним хворий на грип 

 

Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі  може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються, то до їх зникнення

 

Як попередити зараження грипом

 

- Уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції

- Обмежити відвідини місць великого скупчення людей

- Часто провітрювати приміщення

- Часто мити руки з милом

- Прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками

- Уникати обіймів, поцілунків і рукостискань

- Прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути

- Якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів

 

Що робити, якщо дитина захворіла на грип

 

- При перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря

- Залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична  допомога. Не відправляти дитину до дошкільного навчального закладу

 - Хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима  їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового  перебування людей

- Хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни

- Не допускати контакту хворого із здоровими членами сім’ї, окрім тих, хто доглядає за ним

- Особа, що доглядає за хворим, повинна носити марлеву пов’язку  або разову маску, яку  потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно  мити руки з милом

- Маска повинна бути одноразовою, яку після зміни потрібно викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою

- Проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу

- Щодня робити вологе прибирання приміщень оселі

- Повітря в приміщеннях повинне бути достатньо вологим

- Мати разові носові серветки і корзину для використання серветок в межах досяжності   хворого

- Створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим

- Якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки, після цього викликати лікаря

- До приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот  тощо)

Не слід займатися самолікуванням.

Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!!! 

 Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити

негайно звернутися за медичною допомогою

 - Прискорене або утруднене дихання

- Синюшність навколо рота, інших шкіряних покровів

- Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носові кровотечі

- Висока температура тіла

- Відмова дитини від пиття

- Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання

- Надмірне збудження дитини або поява судом

 Профілактика грипу

   -Неспецифічна сезонна профілактика: Загартовування

- Прийом вітамінних комплексів або вітаміну С

- Систематичне споживання цибулі, часнику, лимонів

- Дотримання належного повітряного режиму: постійне провітрювання приміщень

 Не забувайте про вітаміни

 У зимовий період раціон малюка має бути висококалорійним, вміщувати багато білків, вуглеводів і вітамінів. Рис, гречана та вівсяна каші, біле куряче й індиче м’ясо, риба, нежирні свинина і яловичина мають складати основу харчування.

      І звісно ж, не можна забувати про овочі й фрукти. Холодної пори року найважливішим є вітамін С, який захищає дитячий організм від застуди. Його у великій кількості містять петрушка, солодкий болгарський перець, брюссельська, цвітна, білоголова капусти та шпинат. Аби максимально зберегти цінні речовини в овочах, варіть їх не надто довго. 

 

    Найбільш корисними фруктами взимку вважаються ківі, лимон, апельсин, грейпфрут і мандарин. Якщо у малюка діатез чи алергія на ці фрукти, замінити їх можуть морожені ягоди: суниці, малина, чорна смородина, аґрус.

          Вербський заклад

        дошкільної освіти

              (ясла-садок)

             

                      

                            Вербської сільської ради

                            

 

 

         

                          Тип закладу:  Загальний

                                                   розвиток