Раді вітати Ваших діточок в стінах нашого закладу дошкільної освіти!

 

 

Режим роботи ЗДО «СТРУМОЧОК"

 

 

                                                ШАНОВНІ БАТЬКИ!  

      

У нашому дошкільному навчальному  закладі завжди можна отримати консультації з питань влаштування, відрахування , перебування і розвитку вашої дитини у ЗДО  за тел.  0957059056, або під час очного візиту та консультації :

  

 Директор ЗДО- МОМОТЮК ГАЛИНА  ФЕДОРІВНА

  Прийомні дні:

Вівторок 10.00  -  12.00

Четвер   15.00   -  17.00  

 

Сестра медична старша ДНЗ - ПРОДУН ЛІЛІЯ МИКОЛАЇВНА 

 

 Прийомні дні:

 

Понеділок – п’ятниця  9.00-17.00

 

Практичний психолог ЗДО   НІКОЛАЙЧУК ІВАННА ЮРІЇВНА

 

  Прийомні дні:

 

 

 Вівторок    -  10.30 - 12.30

 

 

Шановні батьки та педагоги наших вихованців!

 

Педагоги закладів дошкільної освіти та батьки дітей дошкільного віку, пропонуємо Вам підбірку матеріалів для організації діяльності з дітьми відповідного віку.

 

Шановні педагоги закладів дошкільної освіти, просимо Вас допомагати батькам здійснювати виховні впливи, якщо Ваш садок працює дистанційно або на даний час зовсім не має можливості відновити освітній процес. Пояснюйте батькам для чого та чи інша гра або вправа, коли її варто / слід проводити. Записуйте короткі відео чи аудіо коментарі. Надавайте приклади проведення, виконання розвивальних завдань. Записуйте та надсилайте відеолистівки для дітей у батьківські чати. Вони сумують за вами, а ви – за ними.

Шановні батьки, просимо Вас підтримувати вихователів, довіряти їм, бути чуйними, толерантними, виявляти взаємоповагу. Беззаперечно, що сьогодні найперше завдання це захист та збереження життя дитини. На скільки це можливо дбайте про режим дня дитини, про доступ до їжі та води. Але не забувайте про розвиток і освіту. Не відкладайте це на потім. Знаходьте час і місце розповісти/прочитати казку, історію, оповідання; вчіть вірші напам’ять; переглядайте разом мультфільми; опрацьовуйте разом матеріали різноманітних освітніх платформ (багато з них відкрили доступ до своїх матеріалів на безплатній основі); надавайте значення дитячим справам; розмовляйте зі своєю дитиною; розмірковуйте, припускайте, мрійте, фантазуйте про все на світі; грайте разом. Все це допомагає дитини відчувати себе у безпеці. Звертайтеся за консультацією, підказкою, порадою до вихователів вашої дитини, до методиста, психолога та всіх фахівців дитячого садка, який відвідує ваша дитина. Шукайте можливості взаємопідтримки.

Переконані, що кожен з вихователів залюбки озброїть вас розвивальним контентом, як тільки Ви озвучите власну готовність взаємодіяти з дитиною. Більш того, зробить це грамотно, врахує можливості та потенціал саме вашої дитини. Допоможе підібрати/вибрати те, що буде цікавим, підходити саме вашій дитині. Будьте на зв’язку!

 

 

Міністерство охорони здоров'я України

17 January, 02:18 · 

Щеплення – єдиний спосіб запобігти поліомієліту, адже ліків від цієї хвороби немає. Шести доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту на все життя.

Восени 2021 року у 20 дітей на Рівненщині й Закарпатті виявили вірус поліомієліту. Це небезпечне інфекційне захворювання повернулося в Україну через низький рівень охоплення щепленнями.

1 з 200 інфікованих вірусом поліомієліту отримує параліч на все життя. 5–10% тих, кого паралізувало внаслідок поліомієліту, помирають через те, що параліч уразив саме дихальні м’язи. Найбільш вразливі до цього захворювання – діти віком до п’яти років.

Щепіться від поліо – для цього зверніться до вашого педіатра або сімейного лікаря. А, якщо пропустили якісь дози щеплення, намагайтеся якомога швидше надолужити їх.

#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна #vaccinated #VaccinesWork #поліомієліт #поліо

 

 

 

                                               

     ШАНОВНІ БАТЬКИ!

   На виконання листа Міністерства соціальної політики України від 08.04.2021р.№6517/0/2-21/57 "Про доступ до інформації" та з метою якісного реагування на порушення прав та свободи дитини, можливості своєчасного звернення дитини про надання допомоги, покращення обізнаності, куди можна звертатись першочергово по допомогу, просимо звертатись  до працівника у справах дітей  Вербської територіальної громади: Нестеренко Анни Володимирівни0665034425.

Основні поради батькам для збереження здоров’я дитини:

Створити сприятливий емоційний клімат в родині, дружні взаємовідносини між батьками й дітьми.

Відповідальне ставлення батьків до здоров’я дитини та власного. Для того, щоб навчити дитину принципам здорового способу життя батьки повинні подавати приклад та самі дотримуватися тих же принципів.

Створити сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини. Спільні активні заняття спортом захоплюють дітей, дозволять покращити фізичний та нервово-психічний розвиток дитини. Запишіть Вашу дитину в спортивну секцію. Запропонуйте дитині вибрати ту спортивну секцію, яка їй найбільше подобається. Це дозволить не тільки зміцнити здоров’я але й розширити коло спілкування з новими друзями.

Дотримання принципів раціонального збалансованого харчування особливо актуальним є в ранньому віці, коли відбувається активне формування систем і організму дитини. Намагайтеся, щоб на Вашому столі були тільки корисні продукти і здорова їжа. Виключіть з раціону сім’ї шкідливі продукти, наприклад, газовані напої, чіпси, фаст-фуд, шоколадні батончики, а також обмежте жирне, смажене і копчене. Слідкуйте за об’ємом їжі, який їсть малюк, і не допускайте переїдання.

Дотримуйтесь вдома режиму дня для дитини – повноцінний міцний сон, прогулянки на свіжому повітрі. Слідкуйте за тим, щоб дитина не проводила багато часу біля телевізора або комп’ютера. Дотримання режиму дня дисциплінує дитину та допомагає встигнути виконати всі завдання в школі та є корисним в подальшому кар’єрному рості вже дорослої людини.

 

 

Як себе захистити від вірусних інфекцій

 

Зміцнюйте імунітет
та слідкуйте за самопочуттям

 

Повноцінне харчування, здоровий сон, фізичні вправи та водний баланс організму

Вчасно звертайтеся до лікаря

 

У разі появи перших симптомів ГРВІ невідкладно зверніться до свого сімейного лікаря.

Мийте часто руки з милом упродовж 20-ти секунд

 

Або користуйтесь антисептиком, вміст спирту в якому не повинен бути менше 60-80%

Уникайте контакту


з людьми із симптомами
ГРВІ

З тими, хто має симптоми застуди. Мінімальна дистанція — 1,5 метра


Термічно обробляйте продукти

 

Не їжте сире м'ясо, м'ясні субпродукти та яйця

Уникайте дотиків до свого обличчя

 

Не торкайтеся брудними руками своїх очей, носа та рота

 

 

При цьому наголошуємо, що Міністерством освіти і науки створено окремий ресурс «Вчимо і навчаємось на карантині: зміни в системі освіти», який містить перелік ресурсів із вправами та завданнями для дітей дошкільного віку, поради батькам дітей, рекомендації для занять та іншу корисну інформацію. Ознайомитись із матеріалами можна за посиланням http://mon-covid19.info/dytiachi-sadky.

ЧИ МАЮТЬ ПРАВО НЕПОВНОЛІТНІ ОСОБИ ЗАБИРАТИ СВОЇХ БРАТІВ І СЕСТЕР З ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ?

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. №2947- ІІІ (із змінами, далі — (сімейний кодекс) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ (із змінами, далі — Закон № 2402) встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до Закону № 2402.

У частині 3 статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628- ІІІ (із змінами, далі — Закон № 2628) зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності.

Згідно з частиною 2 статті ІІ Закону № 2628, дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.

Тобто, вищезазначені норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, та дошкільного навчального за­кладу за навчання дітей, збереження їх життя та здоров'я тощо.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини І статті 6 Сімейного кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Частина 2 статті 6 Сімейного кодексу визначає, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (із змінами, далі — Цивільний кодекс) фізичні осо­би у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають неповну цивільну дієздатність.

Умови набуття та надання повної цивільної дієздатності визначаються статтями 34 та 35 Цивільного кодексу.

 

3 огляду на це, забирати з дошкільного навчального закладу своїх братів та/або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття.

Ось декілька цікавих порад для батьків:

Пізнавальну діяльність можна організувати як до обіду, так і після денного сну. Вихователі садочка повинні проконсультувати батьків за якою програмою працює садочок, де чітко вказані вікові особливості відповідного віку та знання з кожної освітньої лінії, які повинна отримати дитина, відповідно до вікової категорії. Цим самим батьки можуть зорієнтуватися на те, що вже знає їхня дитина і чому її ще потрібно навчити. Так, це може бути складно, бо існують різні форми та методи роботи з дошкільнятами. Але не обов’язково в домашніх умовах дотримуватися всього цього. Головне – в доступній для дитини формі пояснити матеріал, дати змогу закріпити в практичних вправах (якщо це необхідно). Бажано використовувати наочний матеріал. На допомогу прийдуть інформаційні технології. З підручного матеріалу можна виготовити наочність (матеріали для лічби, геометричні фігури, цифри та літери тощо). На час карантину з дітьми батьки, ймовірно, не зможуть працювати на тому ж рівні, що раніше. І діти не зможуть вчитись так само ефективно, як за звичайних умов. Це певний період, який мине і до якого варто адаптуватись. Карантин потрібно пережити, й далі буде по-іншому.

Трудова діяльність

Діти старшого дошкільного віку дуже люблять допомагати батькам, тож використовуйте їхнє бажання. Таким чином ви не лише весело проведете час, але й зможете прищепити малечі необхідний об’єм тих навичок та вмінь, які знадобляться у майбутньому. У старшому дошкільному віці у дітей з’являється почуття відповідальності за свою роботу, а також новий мотив діяльності — зробити для інших. Дитина проявляє ініціативу, у неї з’являється об’єктивна самооцінка. У цей період діти навчаються працювати разом, розподіляти між собою обов’язки, домовлятися, здійснювати дії так, щоб інший міг їх успішно продовжувати. Залучати дітей до побутової праці важливо, бо під час такої діяльності між дитиною і дорослим встановлюються стосунки реальної взаємодопомоги, координації дій, розподілу обов’язків. Зароджуючись у дошкільному віці, ці стосунки розвиваються й надалі.

Так, дітей цього віку можна залучити до приготування їжі. Заведіть традицію випікати пироги або ж влаштуйте домашнє свято вареників чи навчіть робити смузі. А приготування піци може зайняти всю родину на декілька годин.

Давайте малечі завдання, які вона може виконати відповідно до свого розвитку: витерти пил, полити квіти, прибрати речі на місце.

Запропонуйте дитині посадити город на підвіконні. Згадайте про популярний нині “мікрогрін”. Але починати можна із найпростішого: проростити квасолю, зернятко-кісточку авокадо чи фініка. Навіть вирощування зеленої цибулі на підвіконні, із заповненням “щоденника спостережень за рослиною”, для сучасної дитини може перетворитися у захоплюючу гру. А як щодо того, аби проростити розсаду помідора чи капусти, яку після завершення карантину можна висадити в грунт, а згодом – смакувати плодами праці.

 

Ігрова діяльність

Гра завжди бажана для дитини. Вона створює позитивне емоційне тло, на якому всі психічні процеси протікають активно. Ігрова діяльність сприяє і розвитку в дитини навичок, необхідних для самообслуговування й надання допомоги дорослим. Наприклад, у різних сюжетно-рольових іграх дитина має змогу багаторазово моделювати й закріплювати послідовність прибирання, прання, прийому їжі, одягання й роздягання (ляльки) тощо. З 3-х років діти обожнюють сюжетно-рольові ігри. Ви можете придбати валізу лікаря або ж взяти шприц (без голки) чи тонометр з домашньої аптечки. Нехай дитина встановить вам діагноз та призначить лікування. Або ж нехай ваша малеча перевтілиться у вчителя майбутнього. Дайте їй блокнот, куди вона вноситиме результати оцінювання, змайструйте указку.

Художньо-продуктивна діяльність. У різних видах художньо-продуктивної діяльності формується незалежність дитини від дорослого, прагнення до пошуку адекватних засобів самовираження. Дошкільники мають змогу втілити свої задуми та реалізувати творчі здібності.

 

Ось декілька ідей:

У цьому віці дітей також можна зацікавити створенням сенсорної коробки, але вже тематичної. Зробіть із картону будиночок фермера, стайню, обнесіть територію парканом із гілочок чи паличок з-під морозива. Помістіть фігурки тварин і забудьте про дитину на півгодини. Якщо ж у вас є іграшки полярних тварин, то у звичайному домашньому тазу можна створити навіть північ – із кригою та штучним снігом.

Дошкільнята обожнюють дізнаватись щось нове та експериментувати. Нерідко для видовищних досліджень вам знадобиться лише сода, крохмаль, рідина для миття посуду та піна для гоління.

Разом з малечею ви можете створити кольоровий дощ. Для цього у прозору ємність налийте воду, на поверхню вичавіть піну для гоління. Це будуть ваші хмари. Потім за допомогою піпетки капніть кілька крапель води, пофарбованої аквареллю чи гуашшю. Зачекайте кілька хвилин і подивіться, як з хмари з’являться перші краплини дощу.

Створіть паперові пуп’янки. Для цього з кольорового паперу виріжте квіти з довгими пелюстками. Загніть пелюстки усередину, аби вийшов пуп’янок квітки. У ємність з водою покладіть квіти. І насолоджуйтесь тим, як за кілька секунд, прямо на ваших очах розквітнуть паперові квіти. Можна зробити цілий квітковий сад або ставок.

Створіть зірки із сірників. Для цього візьміть 5 сірників, зламайте їх посередині та складіть у формі сніжинки. Середину фігури окропіть декількома краплями води. За декілька хвилин звичайні дерев’яні сірник

утворять форму зірки

Зайняти дитину можна й орігамі. Знайдіть в мережі схеми, дайте дитині набір кольорового паперу і спробуйте скласти його. Почніть з простих фігурок тварин, наприклад, песика чи рибки. Створення таких поробок розвиває посидючість, моторику, просторове мислення та художній смак.

Ідеї, як цікаво та змістовно організувати дозвілля дитини дошкільного віку можна ознайомитися тут

https://childdevelop.com.ua/

https://besmart.study/

http://www.child-thinking.com.ua/

http://detsky-mir.com/

https://kazky.org.ua/

 

Це наше і це твоє – YouTub

Ось декілька цікавих порад для батьків:

Пізнавальну діяльність можна організувати як до обіду, так і після денного сну. Вихователі садочка повинні проконсультувати батьків за якою програмою працює садочок, де чітко вказані вікові особливості відповідного віку та знання з кожної освітньої лінії, які повинна отримати дитина, відповідно до вікової категорії. Цим самим батьки можуть зорієнтуватися на те, що вже знає їхня дитина і чому її ще потрібно навчити. Так, це може бути складно, бо існують різні форми та методи роботи з дошкільнятами. Але не обов’язково в домашніх умовах дотримуватися всього цього. Головне – в доступній для дитини формі пояснити матеріал, дати змогу закріпити в практичних вправах (якщо це необхідно). Бажано використовувати наочний матеріал. На допомогу прийдуть інформаційні технології. З підручного матеріалу можна виготовити наочність (матеріали для лічби, геометричні фігури, цифри та літери тощо). На час карантину з дітьми батьки, ймовірно, не зможуть працювати на тому ж рівні, що раніше. І діти не зможуть вчитись так само ефективно, як за звичайних умов. Це певний період, який мине і до якого варто адаптуватись. Карантин потрібно пережити, й далі буде по-іншому.

Трудова діяльність

Діти старшого дошкільного віку дуже люблять допомагати батькам, тож використовуйте їхнє бажання. Таким чином ви не лише весело проведете час, але й зможете прищепити малечі необхідний об’єм тих навичок та вмінь, які знадобляться у майбутньому. У старшому дошкільному віці у дітей з’являється почуття відповідальності за свою роботу, а також новий мотив діяльності — зробити для інших. Дитина проявляє ініціативу, у неї з’являється об’єктивна самооцінка. У цей період діти навчаються працювати разом, розподіляти між собою обов’язки, домовлятися, здійснювати дії так, щоб інший міг їх успішно продовжувати. Залучати дітей до побутової праці важливо, бо під час такої діяльності між дитиною і дорослим встановлюються стосунки реальної взаємодопомоги, координації дій, розподілу обов’язків. Зароджуючись у дошкільному віці, ці стосунки розвиваються й надалі.

Так, дітей цього віку можна залучити до приготування їжі. Заведіть традицію випікати пироги або ж влаштуйте домашнє свято вареників чи навчіть робити смузі. А приготування піци може зайняти всю родину на декілька годин.

Давайте малечі завдання, які вона може виконати відповідно до свого розвитку: витерти пил, полити квіти, прибрати речі на місце.

Запропонуйте дитині посадити город на підвіконні. Згадайте про популярний нині “мікрогрін”. Але починати можна із найпростішого: проростити квасолю, зернятко-кісточку авокадо чи фініка. Навіть вирощування зеленої цибулі на підвіконні, із заповненням “щоденника спостережень за рослиною”, для сучасної дитини може перетворитися у захоплюючу гру. А як щодо того, аби проростити розсаду помідора чи капусти, яку після завершення карантину можна висадити в грунт, а згодом – смакувати плодами праці.

 

Ігрова діяльність

Гра завжди бажана для дитини. Вона створює позитивне емоційне тло, на якому всі психічні процеси протікають активно. Ігрова діяльність сприяє і розвитку в дитини навичок, необхідних для самообслуговування й надання допомоги дорослим. Наприклад, у різних сюжетно-рольових іграх дитина має змогу багаторазово моделювати й закріплювати послідовність прибирання, прання, прийому їжі, одягання й роздягання (ляльки) тощо. З 3-х років діти обожнюють сюжетно-рольові ігри. Ви можете придбати валізу лікаря або ж взяти шприц (без голки) чи тонометр з домашньої аптечки. Нехай дитина встановить вам діагноз та призначить лікування. Або ж нехай ваша малеча перевтілиться у вчителя майбутнього. Дайте їй блокнот, куди вона вноситиме результати оцінювання, змайструйте указку.

Художньо-продуктивна діяльність. У різних видах художньо-продуктивної діяльності формується незалежність дитини від дорослого, прагнення до пошуку адекватних засобів самовираження. Дошкільники мають змогу втілити свої задуми та реалізувати творчі здібності.

 

Ось декілька ідей:

У цьому віці дітей також можна зацікавити створенням сенсорної коробки, але вже тематичної. Зробіть із картону будиночок фермера, стайню, обнесіть територію парканом із гілочок чи паличок з-під морозива. Помістіть фігурки тварин і забудьте про дитину на півгодини. Якщо ж у вас є іграшки полярних тварин, то у звичайному домашньому тазу можна створити навіть північ – із кригою та штучним снігом.

Дошкільнята обожнюють дізнаватись щось нове та експериментувати. Нерідко для видовищних досліджень вам знадобиться лише сода, крохмаль, рідина для миття посуду та піна для гоління.

Разом з малечею ви можете створити кольоровий дощ. Для цього у прозору ємність налийте воду, на поверхню вичавіть піну для гоління. Це будуть ваші хмари. Потім за допомогою піпетки капніть кілька крапель води, пофарбованої аквареллю чи гуашшю. Зачекайте кілька хвилин і подивіться, як з хмари з’являться перші краплини дощу.

Створіть паперові пуп’янки. Для цього з кольорового паперу виріжте квіти з довгими пелюстками. Загніть пелюстки усередину, аби вийшов пуп’янок квітки. У ємність з водою покладіть квіти. І насолоджуйтесь тим, як за кілька секунд, прямо на ваших очах розквітнуть паперові квіти. Можна зробити цілий квітковий сад або ставок.

Створіть зірки із сірників. Для цього візьміть 5 сірників, зламайте їх посередині та складіть у формі сніжинки. Середину фігури окропіть декількома краплями води. За декілька хвилин звичайні дерев’яні сірник

утворять форму зірки

Зайняти дитину можна й орігамі. Знайдіть в мережі схеми, дайте дитині набір кольорового паперу і спробуйте скласти його. Почніть з простих фігурок тварин, наприклад, песика чи рибки. Створення таких поробок розвиває посидючість, моторику, просторове мислення та художній смак.

Ідеї, як цікаво та змістовно організувати дозвілля дитини дошкільного віку можна ознайомитися тут

https://childdevelop.com.ua/

https://besmart.study/

http://www.child-thinking.com.ua/

http://detsky-mir.com/

https://kazky.org.ua/

 

Це наше і це твоє – YouTub

https://www.manamonster.com/uk

http://igraem.pro/

http://www.raskraska.com/

http://www.doshkolniki.com/

https://childdevelop.com.ua/worksheets/tag-detsad/

Рухова діяльність

Перебуваючи вдома на карантині, можна більше часу приділити дітям і навчити їх (та й себе) гарним звичкам. Заняття фізичними вправами – одна з них. Діти звикли багато рухатися – врешті-решт, це їм просто необхідно! Їм потрібно шуміти, бігати, стрибати і таке інше. Це можна робити як вдома, так і на вулиці.Обов’язково робіть з дитиною зарядку та руханки! У мережі можна знайти багато прикладів вправ для занять з дітьми. Є навіть веселі танцювальні вправи для дуже енергійних (як на англомовному ютуб-каналі.

На карантині опинилися й батьки, що виховують дітей з особливими освітніми потребами дошкільного віку. Використання Facebook: сторінки інклюзивно-ресурсних центрів (там батьки можуть знайти контактні телефони та електронні пошти для зв’язку зі спеціалістами ІРЦ, домовитися про онлайн-консультацію та отримати рекомендації як записатися на комплексне оцінювання після виходу з карантину). Також важливо знати про таку установу, як ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти, який створений в нашому місті, для отримання консультативно-методичної допомоги з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами під час карантинних обмежень у країні. Батьки дітей з особливими освітніми потребами можуть користуватися усіма порадами для дітей дошкільного віку, які розміщені на сайті Міністерства освіти і науки.

Наголошую, що для дитини з особливими освітніми потребами має бути розроблена індивідуальна програма розвитку, яку створює і відстежує команда психолого-педагогічного супроводу закладу. Батьки можуть здійснювати онлайн-зв’язок для отримання консультації та рекомендацій щодо організації навчання вдома.

Ще раз наголошую: всі спеціалісти (музичні керівники, інструктори фізкультури, вчителі-логопеди) складають також індивідуальні плани своєї дистанційної роботи за такими блоками: самоосвіта, робота з дітьми, взаємодія з батьками.

 

Рухова діяльність

Перебуваючи вдома на карантині, можна більше часу приділити дітям і навчити їх (та й себе) гарним звичкам. Заняття фізичними вправами – одна з них. Діти звикли багато рухатися – врешті-решт, це їм просто необхідно! Їм потрібно шуміти, бігати, стрибати і таке інше. Це можна робити як вдома, так і на вулиці.Обов’язково робіть з дитиною зарядку та руханки! У мережі можна знайти багато прикладів вправ для занять з дітьми. Є навіть веселі танцювальні вправи для дуже енергійних (як на англомовному ютуб-каналі.

На карантині опинилися й батьки, що виховують дітей з особливими освітніми потребами дошкільного віку. Використання Facebook: сторінки інклюзивно-ресурсних центрів (там батьки можуть знайти контактні телефони та електронні пошти для зв’язку зі спеціалістами ІРЦ, домовитися про онлайн-консультацію та отримати рекомендації як записатися на комплексне оцінювання після виходу з карантину). Також важливо знати про таку установу, як ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти, який створений в нашому місті, для отримання консультативно-методичної допомоги з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами під час карантинних обмежень у країні. Батьки дітей з особливими освітніми потребами можуть користуватися усіма порадами для дітей дошкільного віку, які розміщені на сайті Міністерства освіти і науки.

Наголошую, що для дитини з особливими освітніми потребами має бути розроблена індивідуальна програма розвитку, яку створює і відстежує команда психолого-педагогічного супроводу закладу. Батьки можуть здійснювати онлайн-зв’язок для отримання консультації та рекомендацій щодо організації навчання вдома.

Ще раз наголошую: всі спеціалісти (музичні керівники, інструктори фізкультури, вчителі-логопеди) складають також індивідуальні плани своєї дистанційної роботи за такими блоками: самоосвіта, робота з дітьми, взаємодія з батьками.

 

Шановні батьки!

Благодійний фонд  «Щаслива лапа» пропонує долучитись до інтерактивного онлайн заняття

 «Ми і тварини на карантині»

 Мета заняття: ознайомити дітей з правилами поведінки із домашніми собаками та котами; закріпити знання про особливості догляду за домашніми тваринами; поглибити знання дітей про особливості проявів емоцій у собак та котів; вправляти дітей у рахунку в межах 5; виховувати чуйне, гуманне та відповідальне ставлення до тварин.

 

Коли буде проходити заняття?

В четвер (7 травня 2020 року) об 11:00.

Заняття буде проходити в онлайн режимі на нашому YouTube-каналі (https://www.youtube.com/channel/UCV8N7NiJqZJsssMT3wAjjzQ ) та у нашій групі «Happy paw» в facebook (https://www.facebook.com/HappyPawFund/ ).

 

 Захід абсолютно безкоштовний.

Заняття триватиме 30 хв.

 

Наш сайт https://happypaw.ua/ua/bioethics/news

 

Рекомендації батькам вихованців щодо організації освітньої діяльності вдома

5 речей, які треба знати

Не залишайте дітей самих під час карантину

Ранкова руханка - навіщо вона дитині і чому фізкультура її не замінить

Чим зайнятися з дітьми під час карантину

Як говорити з дітьми про коронавірус

7 порад для захисту від нової коронавірусної інфекції

 

https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov

         Згідно з п. 30 Положення про дошкільний навчальний заклад, діти в ДНЗ  мають право на безоплатне медичне обслуговування. Воно включає в себе: регулярні медичні огляди; проведення профілактичних щеплень;, надання невідкладної медичної допомоги; організація заходів для госпіталізації та інформування про це батьків; здійснення контролю за організацією харчування.

Ст. 28 Закону визначено права дитини у сфері дошкільної освіти:

·                     безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних ДНЗ;

·                     безоплатне медичне обслуговування;

·                     безпечні та нешкідливі для здоров’я умови утримання, розвитку, виховання і навчання;

·                     здоровий спосіб життя;

·                     захист від будь-якої інформації, пропаганди і агітації, що завдає шкоди її здоров’ю, моральному і духовному розвитку;

·                     захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров’ю дитини, а також від фізичного та психологічного насильства, приниження її гідності.

 

 

 

                 ПРАВИЛА  ПРИЙОМУ   ДИТИНИ В ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД 

               

    1.Для   вступу в дошкільний навчальний заклад батькам необхідно :

2.                         Подати заяву завідувачу про прийняття дитини до дошкільного закладу.

3.                         Надати копію свідоцтва про народження дитини.

4.                         З поліклініки за місцем проживання дитини надати необхідну медичну документацію, листок щеплення, довідку щодо можливості відвідування дитиною дошкільного закладу.

5.                         З необхідними медичними документами батьки звертаються насамперед до старшої медичної сестри, яка перевіряє їх відповідальність нормативним вимогам.

6.                         Діти, які мають права на пільги:діти з сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»;діти із сімей тимчасово переміщених осіб;діти батьків, які мають статус учасника бойових дій;діти із багатодітних родин;діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; інші категорії відповідно  до чинного законодавства.

7.                         Надати всі дані про особливості дитини та відомості про родину.

8.                         Ознайомитися з пам'яткою для батьків.

9.                         Познайомитися з майбутнім вихователем Вашої дитини та отримати консультацію про особливості адаптаційного періоду.

10.                     Підготувати необхідний змінний одяг, взуття, гребінець.

11.                     Згідно зі списком необхідних речей для кожної вікової групи, зібрати дитину до садочка.

Набір дітей до дитячого садочка здійснюється протягом навчального року (при наявності вільних місць). Остаточне формування груп за віковим складом відбувається у травні.

 

                                      ПОРЯДОК ВІДВІДУВАННЯ ДИТЯЧОГО САДКА

1.                         Режим роботи дитячого садка з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 18.30 год.

2.                         Вихідні дні: субота, неділя, святкові дні.

3.                         Допуск дитини в дитячий садок після її хвороби здійснюється при наданні довідки від лікаря.

4.                         Оздоровлення проходить з 01.06. по 31.08. В цей час дитина може не відвідувати дитячий садок за попередньо поданою батьками заявою.

5.                         За дитиною зберігається місце у дитячому садку у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, у літній період.

6.                         Відрахування дітей із дитячого садка може здійснюватися за бажанням батьків, або осіб, які їх замінюють, на підставі медичного висновку про стан здоров'я дитини, що виключає можливість перебування в дошкільному закладі цього типу; у разі несплати без поважних причин батьками плати за харчування дитини протягом 2-х місяців.

                                 ПРАВИЛА ПЕРЕБУВАННЯ ДІТЕЙ У ДИТЯЧОМУ САДКУ

1.                         Щоденний ранковий прийом дитини в групу здійснює вихователь, який опитує батьків про стан здоров`я, оглядає гортань і шкіру, вимірює температуру у групі раннього розвитку дитини (в дошкільних - за показниками, в період карантину тощо.)

2.                         Не приводити до садочка дітей з підвищеною температурою тіла, кашлем та іншими симптомами захворювань. Хворі діти в дошкільну установу не приймаються.

3.                         Якщо дитина захворіла упродовж дня, вона ізолюється від здорових дітей в ізоляторі і залишається там до приходу батьків чи госпіталізації.

4.                         Після перенесеного захворювання діти в дитсадок приймаються тільки за наявності довідки лікаря-педіатра з вказівкою діагнозу, відомостей про відсутність контакту з інфекційними хворими, а також з рекомендаціями щодо індивідуального режиму кожній дитини.

5.                         Ранковий туалет дітей повинен проводитися вдома: батьки зобов`язані приводити дитину в дошкільний заклад чистими, охайно та по сезону одягненими.

6.                         Одяг у дитячих шафах зберігається окремо: пакет для чистої білизни, пакет для брудної білизни, пакет для групового та вуличного взуття, для гребінця, головного убору, спортивної форми.

7.                         Не дозволяється приносити в дитячий колектив та зберігати в шафах солодощі, фрукти, іграшки та інші предмети.

8.                         Заборонено одягати на дітей прикраси, ланцюжки, так як все це може загрожувати життю і здоров`ю дітей, бути втраченими.

9.                         Приводити дитину в ясла-садок не пізніше 9-ї години ранку.

10.                     Забирати дитину не пізніше 18.30 год.

11.                     Якщо дитина захворіла або відсутня через інші причини, батьки повинні негайно повідомити про це персонал дошкільного закладу.

12.                     У разі відсутності дитини без поважної причини більше 30 днів, вона вибуває з дитячого садка.

13.                     Щодня особисто передавати і забирати дитину у вихователя, не передовіряти особам, що не досягли 16 років та особам у нетверезому стані.

14.                     Оплату за утримання дитини в дитячому садку необхідно здійснювати до 20-го числа місяця, так як ці кошти ідуть на закупівлю продуктів харчування для дітей.

15.                     Одягати дітей слід по сезону в залежності від температури повітря, в групі - в одно- двошаровий одяг, шкарпетки, взуття із задником. Слід пам`ятати, що від одягу залежить комфортний стан дитини, її гарний настрій, стан здоров`я.

16.                     Конфліктні ситуації не слід вирішувати у присутності дитини, так як це травмує її психіку.

17.                     Поважати права педагога, не допускати нетактовної поведінки по відношенню до працівників ясла-садка, дотримуватись морально-етичних норм загальноприйнятих правил спілкування.

18.                     Не можна брати іграшки, дидактичні посібники без дозволу вихователя.

19.                     Діти дошкільного віку повинні звертатися до дорослих по імені та по батькові.

20.                     Обладнання групи, іграшки, дидактичні посібники, книги, спортивний інвентар  потрібно берегти.

21.                     Про всі зауваження щодо роботи закладу повідомляти вихователя або завідувача. .

22.                     Виконувати правила батьківської угоди.

                           Стаття 55 Закону України "Про освіту": 
                       Права та обов'язки батьків здобувачів освіти

1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов'язки щодо освіти і розвитку дитини.

2. Батьки здобувачів освіти мають право:

захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.

3. Батьки здобувачів освіти зобов'язані:

виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров'я, здоров'я оточуючих і довкілля;

сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

дбати про фізичне і психічне здоров'я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).

4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб'єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.

 

 

 

 

 

                                          Підготуйте дитину до дитячого садка.

       Ви вирішили віддати свою дитину до дошкільного закладу або в групу раннього віку. Утім, постає запитання: як сприйме дитина те, що мама, яка була завжди поруч, тепер з'являтиметься лише ввечері, а замість неї потрібно бути з вихователем та ще з десятком інших хлопчиків та дівчаток, кожен з яких також вимагає уваги. Отже, відбувається адаптація, і що це таке?

Адаптація — це пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме і є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі.    І тому кожна дитина звикає до дошкільного закладу по-своєму. Діти 2—3-х років відчувають страх перед незнайомими людьми і новими ситуаціями спілкування. Саме ці страхи і є однією з причин важкої адаптації дитини в групі. Відповідно дитина отримує стрес, і це призводить до того, що вона стає збудливою, плаксивою, частіше хворіє, позаяк це негативно впливає на захисні сили дитячого організму.

Для емоційно нерозвинутих дітей адаптація, навпаки, відбувається легше — у них нема сформованої прихильності до матері. Що більше розвинутий емоційний зв'язок з мамою, тим важче відбуватиметься адаптація. На жаль, не всі діти можуть витримати проблеми адаптації, і це може призвести до розвитку неврозу у дитини. Якщо протягом року дитина не адаптувалася до дошкільного закладу, то це є сигналом для батьків. Отже, потрібно звернутися до фахівців. Вельми важко звикають до дошкільного закладу єдині в сім’ї діти, особливо, ті, якими дуже опікуються, залежні від мами, ті, які звикли до постійної уваги, невпевнені в собі.

Гірше від усіх почуваються в дошкільному навчальному закладі діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дошкільного закладу; не можуть швидко одягатися, збиратися на прогулянку, їсти. А якщо вихователь не розуміє проблем такої дитини і починає заставляти дитину щось робити скоріше, то стрес виявляється ще сильніше. У результаті дитина стає заторможеною і в'ялою, безучасною.

Якщо ви помітили, що у вашої дитини є проблеми з адаптацією, зверніться до вихователя якомога раніше і запитайте, як краще допомогти дитині подолати цей адаптаційний період. Запропонуйте вихователю звернути на дитину більше уваги. Фактором, який ускладнює процес адаптації, можуть бути і конфлікти в сім’ї, не спілкування батьків. Діти з таких сімей ведуть себе невпевнено, нерішуче, багато хвилюються. Якщо у дитини нервове захворювання, то віддавати її до дошкільного закладу потрібно не раніше від 3 років — дівчинку і 3,5 року — хлопчика.

Якщо єдина дитина в сім'ї часто хворіє, має страхи, то її входження в групу має бути поступовим. Спочатку її потрібно привести в дитсадок, ознайомити з груповою кімнатою, вихователем, дітьми; розглянути іграшки, викликати зацікавленість до довкілля; повернутися додому. Далі кілька днів можна приводити дитину у заклад і забирати до денного сну. Залежно від поведінки дитини час перебування можна збільшувати. Удома потрібно більше гратися з дитиною в рухливі, емоційні ігри, щоб дитина в закладі не почувала себе скутою, напружено, і якщо не розрядити цю напругу, вона може стати причиною розвитку неврозу.

Саме ви. батьки, маєте пам'ятати і знати, що від сформованості навичок адаптованої поведінки та самообслуговування залежить успішність перебування дитини у дошкільному закладі. Дитині легше буде адаптуватися в колективі, якщо вона знатиме не лише імена вихователів, але познайомиться з однією чи кількома дітьми з групи ще до приходу в групу. Маленька дитина має знати, в яких випадках їй варто звертатися за допомогою до дорослого. Усі ці знання дитина може здобути, спостерігаючи за іншими дітьми під час прогулянок, а також удома, у рольових іграх з батьками.

Велике значення мають розповіді батьків про дошкільний заклад. Не можна залякувати дитину тим, що в групі щось буде не так. Так само не можна і обіцяти дитині «райського» життя в дошкільному закладі. І те, і інше однаковою мірою погано. Бо такі розповіді не відповідають дійсності, з якою дитина стикнеться в дошкільній установі. Поступово, ще до вступу до дитячого садка, дитину варто привчити до щоденних водних процедур. У період адаптації не потрібно починати загартування, а ось теплі ванночки щовечора допоможуть розслабитися та знімуть нервову напругу. Легенький масаж після ванни заспокоїть дитину перед сном.

Тривале перебування на свіжому повітрі та достатній час для самостійної рухової діяльності сприятимуть нормалізації нервово-психічного стану дитини. Батьки мають пам'ятати, що щеплення потрібно зробити заздалегідь, не пізніше, ніж за місяць до вступу дитини до дошкільного закладу.

Отже, лише у співпраці батьків і педагогів закладу можна полегшити період адаптації для дитини.

 

У ДНЗ в кожній групі створений батьківський комітет та загально садовий батьківський комітет, які є активними учасниками навчально – виховного процесу.

 

                Всі заходи проходять за участю батьків, як культурно – масові, так і навчально – виховні. Батьки беруть активну участь у різноманітних заходах: виставках,акціях,спільних проектах, екскурсіях, святах, розвагах, відкритих занять, семінарах, зборах та бесідах. В річному плані планується робота по оптимізації взаємодії педагога з батьками та громадкістю, метою якої є забезпечення колективного підходу у роботі з батьками по формуванню особистості дитини .

Шановні батьки, запрошуємо Вас    у 2-й вівторок місяця завітати до нашого дитячого садка на День відкритих дверей!

Ви зустрінетеся із завідуючою, методистом, практичним психологом,медичною сестрою. Вони нададуть відповіді на всі питання, які Вас цікавлять.Для Вас будуть організовані цікаві екскурсії по дитячому закладу, майстер-клас, заняття. Ви зможете відвідати: групові кімнати, музичну залу,  харчоблок, медичний кабінет, а також  прийняти участь у загальних батьківських зборах, де  буде проведена консультація  на тему протидії булінгу,  та протидії  домашньому насильству.  На Вас чекають поради щодо наступності в роботі ДНЗ та Нової української школи по підготовці дітей до школи.

 І не хвилюйтеся за своїх дітей, адже у нашому ДНЗ їм тепло і затишно, це їх чарівна країна, де кожного люблять і поважають, бачать особистість і розвивають його індивідуальні здібності. 

Поради для батьків

Родина для дитини – це тепле гніздечко, в якому вона почуває себе спокійно і впевнено: вона кохана і захищена. Але родина – це не завжди тато, мама, дитина. Настав той час, коли Ви батьки відчуваєте що вашого спілкування з дитиною вже замало. Постає питання, як задовольнити потреби дитини? Шляхів дуже багато. Один з них – це суспільне виховання – дитячий садок. Дитячий садок стає другим домом, вихователь, вихованці групи – другою родиною. Нам, дорослим, варто пам’ятати, що дитина перш за все людина, яка вступає в новий, цікавий, повний нових вражень і знайомств період свого життя. Тільки від нас, дорослих, залежить на скільки цей період буде для дитини позитивний.

 

ПОРАДА № 1

Ми, батьки, ніколи не повинні забувати, що дитина вчиться робити ті речі, яким ми її навчаємо:

Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися;

Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися;

Якщо діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути боязливими;

Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться розчаруванню;

Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться довірі;

Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими;

Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими;

Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими;

Якщо діти живуть у доброті та ввічливості, вони вчаться поважати;

Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ прекрасний.

 

ПОРАДА № 2

Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь і дідусів

Крім їжі та одягу мені потрібні душевне тепло, сердечність та Ваша любов.

Говоріть до мене серцем і Вашими руками, тому що слова не завжди мені зрозумілі.

Не застосовуйте до мене силу. Це привчить мене до думки, що з позиції сили можна все вирішити. Я швидше відгукнусь, коли мене просто поведуть за собою.

Не давайте зайвих обіцянок, бо Ви не завжди можете її виконати. Я можу втратити довіру до Вас.

Не акцентуйте уваги на моїх «поганих звичках». Це тільки буде надихати мене продовжувати робити те ж саме.

Не робіть зауважень у присутності людей. Я більше і краще зрозумію все, коли Ви спокійно поговорите віч-на-віч.

Зробіть так, щоб я відчував свою важливість і потрібність, своє місце у планах нашої родини.

Зробіть так, щоб я ніколи не боявся втратити Вашу любов.

Допоможіть мені зрозуміти різницю між добром і злом, правдою і неправдою.

Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я ще роблю сотні помилок.

Не карайте мене за невдачі, сам невдача вже є карою для мене. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – тільки мої вчинки.

Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також – як і чому. Прошу не робіть всього за мене, бо я тоді виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням.

Будьте доброзичливими до мене, щоб я навчився відчувати теж саме до інших.

Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експерементую «забагато, задовго, зачасто».

Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо тільки дитина.

Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився.

Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті.

Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували.

Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася в милиці, які будуть заважати мені робити самостійні кроки. Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що Ви мене також.

 

ПОРАДА № 3

Режим дня в дитячому садочку. Що таке дитячий садочок?

Дитячий садок це організаційна одиниця із своєю територією, приміщенням, оснащенням, умовами, порядком організації життя, сукупністю правил, заходів, норм.

Організація життя дитини в садочку це:

Комплектування груп дітей

Організація харчування дітей

Організація відпочинку дітей

Організація сну дітей

Організація діяльності дітей

Для того щоб полегшити перехід дитини від родинного виховання до суспільного пропонуємо ознайомитись з                      Режимом дня дитини в нашому ДНЗ:

8:00 – 8:50

Прийом, огляд дітей.

вранці вихователь привітно зустрічає кожну дитину, розмовляє з нею -водночас створюючи доброзичливу атмосферу, викликає у дитини зацікавленість, пропонує іграшку, залучаючи дитину до спокійної гри на килимку тощо;

відбувається обмін інформацією батьків та вихователя про стан здоров’я , самопочуття, настрій дитини тощо;

під час ранкового прийому дітей батьки поспішають на роботу чи у справах, вихователь зосереджує всю увагу на роботі з дітьми, тому не завжди є час розв’язати проблеми. Щоб уникнути непорозумінь пропонуємо всі проблемні питання вирішувати під час повернення дитини додому. Як правило це після 17.00 або у інший зручний час для обох сторін.

8:45 – 9/00:

Ранкова гімнастика-фізичний розвиток дитини та створення бадьорого настрою на весь робочий день.

 

8:50– 9.00

Підготовка до сніданку.

вихователь привчає дітей самостійно мити руки з милом та вмиватись, знаходити рушник і користуватись тільки своїм;

для створення гарного апетиту вихователь залучає всі аналізатори дитини, повідомляючи про страву, яку вони будуть їсти.

.

Під час сніданку вихователь виховує у дітей культуру споживання їжі, враховуючи досвід кожної дитини;

слідкує щоб дитина правильно сиділа, користувалась столовим прибором, серветкою, добре пережовувала їжу;

у разі потреби догодовує дитину.

9:15 – 9:30

Підготовка до занять.

вихователь готує матеріал до занять; діти самостійно грають.

9:30– 11.20

Заняття.проводяться відповідно до розкладу та методиці виховання дітей.

11.20 – 11:30

Підготовка до прогулянки.

вихователь привчає дітей складати іграшки;діти відвідують туалетну кімнату;вчаться правильно та послідовно одягатись на вулицю;

під час одягання вихователь створює спокійну доброзичливу атмосферу - вчить як треба звертатись з проханням, розвиває словниковий запас дітей застосовуючи вірші, народні прислів’я тощо.

11:30 – 12:40

Прогулянка.

вихователь проводить спостереження за об’ектами живої та неживої природи на території садочка, рухливі, малорухливі ігри, індивідуальну роботу з окремими дітьми, організовує самостійні ігри дітей., господарську працю.

12:30 – 12:40

Повернення з прогулянки, підготовка до обіду.

вихователь вчить дітей правильно та послідовно роздягатись,складати речі у шафу, мити руки та вмивати обличчя, правильно користуватись своїм рушником, тощо;

вихователь організовує самостійні ігри дітей.

12:40 – 13:00

Обід.

вихователь вчить дітей самостійно вживати їжу, бути охайним, не розмовляти під час їжі тощо.

13:00 – 13:10

Підготовка до сну.

вихователь пропонує відвідати туалетну кімнату, залучає дітей до самостійних дій, враховуючи досвід кожної дитини;

 

Сон.

 

12:20 – 15:30

Поступовий підйом та гімнастика пробудження.

 

15:30 – 16:10

Ігри, індивідуальна робота з дітьми.

відповідно до плану роботи вихователя.

 

Підготовка до вечері.

відвідування туалетної кімнати, виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей.

16:10 – 16:40

Вечеря.

 

16:40 – 17:00

 

Підготовка до прогулянки.Прогулянка.Індивідуальна робота з дітьми.Робота з батьками.

Повернення дітей додому.

17.00-18.30

ПОРАДА №4

Виконувати правила для батьків

 

                                  ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ ДНЗ 

Відвідування дитиною дошкільного закладу не звільняє сім'ю від обов'язку виховувати і розвивати ії в родинному колі.

(Ст. 7 п .3 Закону про дошкільну освіту та виховання)

 

1. Загальні положення.

1.1. Батьки або особи, які їх замінюють (далі -батьки), є учасниками освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі (далі- дошкільний заклад)

Батьки несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, за збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.

 

2. Права батьків.

2.1 Батьки мають право:

вибирати дошкільні заклади та форми отримання дошкільної освіти

та виховання для дітей дошкільного віку, що не заперечує чинному законодавству;

обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного закладу;

звертатись до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;

на пільги на харчування;

вносити пропозиції щодо покращення роботи дошкільного закладу;

на додаткові освітні платні послуги та відмовлятись від запропонованих послуг;

приймати участь у заходах дошкільного закладу;

брати участь у поліпшенні організації освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази дошкільного закладу;

 

3.Обов’зки батьків.

3.1.Батьки зобов’язані:

виховувати у дитини любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;

постійно дбати про фізичние здоров’я дитини, її психічний стан, створювати належні умови для розвитку її природних задатків, нахилів та здібностей;

поважати гідність дитини;

виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком;

виконувати режим дня дошкільного закладу;

приводити дитину добре вимитою, одягненим в чистий одяг (одяг повинен бути зручним, відповідати погодним та сезонним вимогам), підстриженими, з обрізаними нігтями;

батьки не повинні входити до групових кімнат без потреби;

стежити за реальним станом здоров’я дитини;

не давати, не одягати дитині зайві предмети, які можуть зашкодити життю та здоров'ю дитини;

не приносити продукти харчування, з метою попередження харчових отруєнь, алергічних реакцій у дітей;

забезпечувати систематичне відвідування дитиною дошкільного закладу;

своєчасно повідомляти дошкільний заклад про можливість відсутності або хвороби дитини;

приводити дитину при наявності довідки від дільничого лікаря або стаціонара з зазначеням діагноза хвороби або причини відсутності. Якщо дитина відсутня три дні і більше - приймається при наявності довідки від лікаря про стан здоров'я;

діти, які відсутні 1 місяць з поважних причин (відпустка батьків, лікувально-оздоровча путівка) приймаються з довідкою від лікаря після огляду старшої медичної сестри дошкільного закладу;

приводячи дітей до дошкільного закладу, батьки зобов’язані передавати дитину вихователеві. Ввечері вихователі зобов’язані передати дитину батькам;

не забирати дітей в нетверезому стані;

дотримуватись правил дорожнього руху;

бути прикладом для своїх дітей;

своєчасно в установленому порядку вносити плату за харчування дитини в дошкільному заклад;

відвідувати батьківські збори;

виконувати поради - рекомендації працівників закладу щодо виховання та навчання дітей;

бути взаємоввічливими, дотримуватись морально-етичних норм у спілкуванні.

 


Зневажання людських прав дитини, приниження її гідності сприяють виникненню дитячої психологічної травми, яка деформує особистість, порушує природний психологічний та фізіологічний розвиток дитини.

 

Основна стратегія запобігання дитячим психічним травмам – це виховання дитини в атмосфері постійної безумовної любові і турботи. Відомий американський психотерапевт Бері Уайндхольд стверджує, що для нормального емоційного дозріванням дітям треба, щоб їх любили, пестили, помічали, приймали всерйоз, стримували, опікали, співали їм пісні і задовольняли всі їх основні потреби. Це необхідно для того, щоб побудувати у дитини здорове самолюбування і здатність любити саму себе. Адже діти, основні потреби яких, пов'язані з любов'ю і турботою, задовольнялися, зростають істинно поступливими і неегоїстичними людьми. Вони здатні виявити турботу і співчуття до інших людей.Щоб подолати насильство в сім'ї, я хочу запропонувати такі шляхи вирішення проблеми: довіряйте вашій дитині та поважайте її. Визнавайте права дитини на свої власні почуття, право на вибір друзів та діяльності Отже, перш ніж карати дитину “за щось”, “для чогось”, треба розуміти: насилля породжує насилля, покарання призводить до покарання.Батьківська любов має бути безумовною, адже справжня любов умов не ставить. Безумовна любов – це найвища форма любові. Ми любимо дитину просто за те, що вона є, незважаючи ні на що. Ми приймаємо дитину будь-якою. Це не значить, що батьки мають схвалювати погані вчинки своєї дитини. Але їм необхідно пам’ятати: щоб дитина не зробила, вони від неї не відречуться. Часто дітям доводиться завойовувати батьківську любов різними способами: батьки люблять дитину за умовами – гарно поводитись, потім гарно вчитися і т.ін. звичайно ми маємо навчати і виховувати дітей, але спершу необхідно сповнити їхні серця впевненістю в нашій безумовній любові.Дитина – це квітка, і ваша любов живить її. Завдяки їй дитина розквітає і дарує світові красу. Чим більше способів виявити свою любов вона від нас навчиться, тим легше їй буде знайти спільну мову з друзями, однолітками, педагогами, а в майбутньому і з дружинами й чоловіками. Одна із якостей зрілої людини – здатність віддавати і приймати любов будь-якою мовою. Намагаючись навчити дитину володіти всіма цими мовами, ми розуміємо, що самі зростаємо духовно.  І якщо ви опануєте цими  поняттями, то ваша сім'я буде завжди щасливою.

Культура взаємин між батьками і дітьми. Подолання насильства над дітьми

 Висока відповідальність батьків перед собою і суспільством за виховання своїх дітей вимагає від них ґрунтовних знань в галузі психології, фізіології, валеології, педагогіки. Об’єктивно переважна більшість батьків вирізняється вкрай низьким рівнем психолого-педагогічної культури, що призводить до браку у системі сімейного виховання, породжує сімейні трагедії. І це не стільки вина батьків, скільки їх біда: десятиліттями в країні не було системи підготовки молодих людей до сімейного життя, озброєння їх знаннями в царині виховання дітей у сім’ї. Турбуватися лише про озброєння міцними знаннями з основ наук, готуватися до набуття фаху інженера, лікаря, агронома, вчителя, механізатора та ін.., але не готувати до найскладнішої і найбільш відповідальної діяльності – створення міцної сім’ї, виховання дітей. І це тоді, коли майже кожна молода людина безпосередньо включається у процес утворення сім’ї, народження і виховання дітей. У своїй педагогічній освіті батьки повинні побачити можливості розвитку спілкування і спільної діяльності з дитиною, зробити свою педагогічну позицію більш адекватною, гнучкою, прогностичною. На сьогодні вкрай необхідна система підготовки молодих людей до сімейного життя, озброєння їх знаннями і вміннями в галузі формування повноцінної сім’ї і виховання дітей. Без піднесення психолого-педагогічної культури батьків годі й говорити про здорове суспільство. Основою побудови сприятливих дитячих та батьківських взаємовідносин є правильне виховання дитини з перших років її життя, і саме таким способом ми маємо можливість попередити формування значної частини кризових ситуації взаємовідносин. Виховувати - не означає говорити дітям гарні слова, наставляти і повчати їх, а, насамперед, самому жити по-людськи. Хто хоче виконати свій обов’язок щодо дітей, залишити в них про себе добру пам'ять, що служила б потомству заповітом, як жити, той повинен почати виховання із самого себе. Виховання дітей вимагає самого серйозного тону, найпростішого і щирого. У цих трьох якостях повинна полягати гранична правда життя.

 Різні заняття, особливо ігри, зміцнюють відносини між дитиною і батьками. Коли дитина слухає пояснення, чому розхлюпується сік з чашки, що буде, якщо занадто сильно стиснути паперовий стаканчик із вмістом, він не тільки одержує перші уроки фізики. Це — спілкування, що дарує задоволення і радість. Гра батьків з дітьми вкрай сприяє оптимізації відносин між членами родини, навіть якщо в інші хвилини вона і приносить засмучення чи змушує хвилюватися, як, наприклад, у змагальних іграх. Але треба пам'ятати про відповідність ігор віку. Ще про одну сторону відносин між батьками і дітьми хотілося б сказати: з дітьми необхідно розмовляти із самого початку їхнього життя. Відповідати на їхні нескінченні питання, пояснювати свої вчинки і вчинки дітей, обговорювати події, що трапилися і т.д. Розмова, роз'яснення і відповіді на дитячі питання — усе це робить свій внесок у посилення позитивного аспекту відносин між батьками і дітьми. Це не означає, що батьки не можуть іноді сказати дитині, що втомилися, що вони зайняті і не зможуть зараз говорити з нею. Бути батьком — важка праця. Батьки теж відчувають гнів і провину, їм також потрібно переборювати всі складності дорослішання і зростання дитини. Батьківські здібності також виявляються не відразу — трапляються періоди дезорганізації і регресії — це складова частина розвитку. Потрібно вчитися на цих труднощах та помилках, коли ви розумієте, що як батьки повелися не найкращим чином. Дитина зрозуміє і оцінить щирі спроби зрозуміти її і допомогти, навіть якщо те, що роблять батьки, — не найкраще, що в даний момент можна зробити. Необхідно довіряти почуттям і відчуттям, відзначати і радіти всім успіхам батьків і успіхам дитини.

 Насильство

 Сьогодні дуже часто ми чуємо про те, що насильства в сім’ї не повинно бути. Проте також часто ми чуємо про випадки скоєння насильства чоловіка над жінкою, батьків над дітьми. Найстрашніше те, що рамки сімейного насильства виходять за межі дому – і розширюють їх діти, які потерпають від насильства в сім’ї, скоюючи жорстокі вчинки по відношенню до своїх однолітків. Незважаючи на велику кількість норм, призначених регулювати правовідносини між батьками та дітьми, дуже часто виникають ситуації, при яких порушуються права дітей. Найчастіше насильством та порушенням прав дитини ми вважаємо тільки фізичну розправу, але насильством над дітьми є випадки, коли батьки: знущаються над дитиною; б’ють її; завдають шкоди здоров’ю дитині; залякують дитину, використовуючи при цьому різні суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, психіатричну лікарню); порушують її статеву недоторканість; навіюють страх за допомогою тестів, поглядів; перебивають дитину під час розмови; ізолюють її; контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків; використовують образливі прізвиська; соромлять дитину; використовують її як передавача інформації під час конфлікту у сім’ї; контролюють поведінку дитини за допомогою грошей; ігнорують її; не задовольняють її основні потреби; використовують її , як засіб економічного торгу під час розлучення; погрожують її залишити;- погрожують фізичною розправою; поводяться з дитиною, як з прислугою; відмовляються повідомляти про важливі рішення, що безпосередньо стосуються її долі.

Вплив насильства в сім’ї на психоемоційний розвиток дитини     

Проблема психотравмуючого впливу насильства на дитину має не лише психологічний, а й соціальний, медичний і юридичний аспекти. Насильство у ставленні до дитини відноситься до найважчих психологічних травм. Порушення, що виникають внаслідок насильства, зачіпають усі рівні функціонування дитини: пізнавальну та соматичну сферу, перешкоджають її самореалізації в майбутньому, викликають порушення поведінки — ранню алкоголізацію, наркотизацію, аутоагресію.
Пережите в дитинстві насильство нерідко впливає на подальше життя, оскільки подібнийтравматичний досвід формує специфічні сімейні стосунки і особливі життєві сценарії. Так, у більшості випадків дорослі, що проявляють насильницькі дії по відношенню до чужих і власних дітей, самі були жертвами насилля з боку батьків. Відомо, що фізичне покарання в нашій культурі (покарання ременем) вважається поширеною і природною формою виховання і не розглядається як насильство. Тому досить часто дитина сприймає прояви насильства як заслужене покарання.


Серед причин виникнення насильства виділяють наступні:

 • народження першої дитини, що поєднується з незрілістю батьків, низьким їх рівнем освіти;

 
неповні сім’ї — наявність лише одного годувальника, що зумовлює погіршення матеріального становища в сім’ї;

 
неналежні житлові умови, що викликають додаткову напруженість, яка може спровокувати насильство;

 
конфліктні або насильницькі стосунки між членами сім’ї — застосування насильства з метою вирішення сімейних конфліктів;

 
сім’ї з невизначеними сімейними ролями і функціями — непослідовними і суперечливими вимогами у вихованні дітей;

 
негативне ставлення батьків до соціального оточення та неадекватні      очікування стосовно дитини;

 
алкоголізм і наркоманія батьків;

 
афективні порушення одного з батьків: агресивність, гіперсексуальність, дратівливість, ослаблений контроль за поведінкою, зниження критики;

 
нерозвиненість батьківських навичок і почуттів;

• авторитарні методи виховання — покарання розглядається як найефективніший спосіб корекції негативної поведінки дитини.

Потенційними жертвами насильства можуть бути діти з відхиленнями в психічному і фізичному розвитку, а саме: небажані діти; недоношені діти, що мають при народженні низьку вагу; діти, що проживають у багатодітній сім’ї; діти з природженим або набутим каліцтвом, низьким інтелектом, порушеннями здоров’я (спадковий синдром, хронічні захворювання, у тому числі і психічні); розладами поведінки (дратівливість, гнівливість, імпульсивність, гіперактивність); низькими соціальними навичками; особливостями зовнішності, що відрізняється від інших; діти, що виховуються в умовах жорстокого поводження в сім’ї; бездоглядні діти, що виховуються в умовах занедбаності та емоційного відчуження; діти з нервово-психічними розладами (оліго­френія, психопатія, ураження головного мозку); маленькі діти в силу своєї безпорадності

 Висока відповідальність батьків перед собою і суспільством за виховання своїх дітей вимагає від них ґрунтовних знань в галузі психології, фізіології, валеології, педагогіки. Об’єктивно переважна більшість батьків вирізняється вкрай низьким рівнем психолого-педагогічної культури, що призводить до браку у системі сімейного виховання, породжує сімейні трагедії. І це не стільки вина батьків, скільки їх біда: десятиліттями в країні не було системи підготовки молодих людей до сімейного життя, озброєння їх знаннями в царині виховання дітей у сім’ї. Турбуватися лише про озброєння міцними знаннями з основ наук, готуватися до набуття фаху інженера, лікаря, агронома, вчителя, механізатора та ін.., але не готувати до найскладнішої і найбільш відповідальної діяльності – створення міцної сім’ї, виховання дітей. І це тоді, коли майже кожна молода людина безпосередньо включається у процес утворення сім’ї, народження і виховання дітей. У своїй педагогічній освіті батьки повинні побачити можливості розвитку спілкування і спільної діяльності з дитиною, зробити свою педагогічну позицію більш адекватною, гнучкою, прогностичною. На сьогодні вкрай необхідна система підготовки молодих людей до сімейного життя, озброєння їх знаннями і вміннями в галузі формування повноцінної сім’ї і виховання дітей. Без піднесення психолого-педагогічної культури батьків годі й говорити про здорове суспільство. Основою побудови сприятливих дитячих та батьківських взаємовідносин є правильне виховання дитини з перших років її життя, і саме таким способом ми маємо можливість попередити формування значної частини кризових ситуації взаємовідносин. Виховувати - не означає говорити дітям гарні слова, наставляти і повчати їх, а, насамперед, самому жити по-людськи. Хто хоче виконати свій обов’язок щодо дітей, залишити в них про себе добру пам'ять, що служила б потомству заповітом, як жити, той повинен почати виховання із самого себе. Виховання дітей вимагає самого серйозного тону, найпростішого і щирого. У цих трьох якостях повинна полягати гранична правда життя.

 Різні заняття, особливо ігри, зміцнюють відносини між дитиною і батьками. Коли дитина слухає пояснення, чому розхлюпується сік з чашки, що буде, якщо занадто сильно стиснути паперовий стаканчик із вмістом, він не тільки одержує перші уроки фізики. Це — спілкування, що дарує задоволення і радість. Гра батьків з дітьми вкрай сприяє оптимізації відносин між членами родини, навіть якщо в інші хвилини вона і приносить засмучення чи змушує хвилюватися, як, наприклад, у змагальних іграх. Але треба пам'ятати про відповідність ігор віку. Ще про одну сторону відносин між батьками і дітьми хотілося б сказати: з дітьми необхідно розмовляти із самого початку їхнього життя. Відповідати на їхні нескінченні питання, пояснювати свої вчинки і вчинки дітей, обговорювати події, що трапилися і т.д. Розмова, роз'яснення і відповіді на дитячі питання — усе це робить свій внесок у посилення позитивного аспекту відносин між батьками і дітьми. Це не означає, що батьки не можуть іноді сказати дитині, що втомилися, що вони зайняті і не зможуть зараз говорити з нею. Бути батьком — важка праця. Батьки теж відчувають гнів і провину, їм також потрібно переборювати всі складності дорослішання і зростання дитини. Батьківські здібності також виявляються не відразу — трапляються періоди дезорганізації і регресії — це складова частина розвитку. Потрібно вчитися на цих труднощах та помилках, коли ви розумієте, що як батьки повелися не найкращим чином. Дитина зрозуміє і оцінить щирі спроби зрозуміти її і допомогти, навіть якщо те, що роблять батьки, — не найкраще, що в даний момент можна зробити. Необхідно довіряти почуттям і відчуттям, відзначати і радіти всім успіхам батьків і успіхам дитини.

 

 

  Рекомендації для батьків щодо організації  виховання та розвитку дитини вдома

·                   Заохочуйте самостійність своєї дитини.

·                    

·                   Якщо ваша дитина потребує допомоги, створіть такі умови, щоб вона сама знайшла шляхи подолання проблемної ситуації.

·                    

·                   Не давайте готових відповідей - ваша допомога має обмежуватися натяками, навідними запитаннями.

·                    

·                   Відзначайте досягнення дитини. Віддавайте перевагу похвалі, а не докорам.

·                    

·                   Не доповнюйте схвалення вчинків або поведінки дитини критикою.

·                   Не ставте перед дитиною завищені вимоги.

·                    

·                   Не вимагайте від своєї дитини більше, ніж від себе.

·                    

·                   Пам'ятайте, що для дитини позитивний приклад батьків значить більше за їхні повчання.

·                    

·                   Створіть для дитини куточок, де буде її стіл, полички, іграшки, книжки, олівці фарби, альбоми та інші предмети, необхідні для її самостійної діяль­ності, гри.

·                    

·                   Розповідайте дитині якнайбільше позитивного про самостійність, допитли­вість, а також про дитячий садок, школу.

·                    

·                   Пам'ятайте, після 20 хвилин занять дитині необхідна перерва, зміна діяльності. Не проводьте розвивальних занять із дитиною пізно ввечері.

·                    

·                   Пам'ятайте, для продуктивної діяльності дитині необхідно спати 10-12 годин на добу, з урахуванням денного відпочинку (1-1,5 год).

 

Рекомендації  для  батьків

щодо  оптимізації  взаємин  із  дитиною

Проявляйте безумовну любов та прийняття дитини в будь-якій ситуації. У жод­ному разі не вживайте висловлювань на кшталт «Якщо ти знову так зробиш, мама і тато тебе більше не любитимуть!».

Ніколи не обзивайте та не ображайте дитину.Можна проявляти незадоволен­ня дією дитини, її вчинком, поведінкою, але не її особистістю в цілому.

Будьте чуйними до дитини.Якщо дитина просить вас погратися з нею, приді­лити їй увагу, а ви на той момент не можете цього зробити, не дратуйтеся через її надокучливість. Ліпше покажіть дитині, що розумієте її прохання, поясність, чому в даний момент не можете виконати його. Не варто «відкуповуватися» від дитини іграшками та подарунками, для неї набагато важливіша та потрібніша ваша безпосередня увага.

 Говоріть із дитиною про її почуття.Дитина поступово засвоїть мову своїх почут­тів, і їй буде простіше сказати вам, що вона ображена, засмучена, зла, почуває себе самотньою, а не намагається привернути вашу увагу своєю поведінкою. Єдине, чим не варто зловживати, так це впевненістю у тому, що дорослий ліпше знає, що відчуває дитина. Дорослий може лише припускати (на основі свого досвіду, само­спостереження, спостереження за оточенням), що означає поведінка дитини. Ди­тина має бути активним оповідачем про свій внутрішній світ. Дорослий має лише надавати їй таку можливість та засоби для її втілення.

 Обіймайте та цілуйте дитину.Обійми виконують надзвичайно важливі функ­ції для дитини: прийняття, підтримки, захисту, поновлення емоційного комфорту, єдності сім'ї, фактичне підтвердження любові батьків, а також того, що батьки мають потребу в тактильних та емоційно насичених контактах із нею.

 Поважайте особистість у вашій дитині.Дослухайтеся до її думки, сприймайте серйозно її почуття. Надавайте дитині достатню свободу та незалежність, за яку дитина сама відповідатиме. Водночас покажіть їй, що за необхідності, якщо вона попросить, ви готові допомогти їй, дати слушну пораду тощо. У дитини має бути своя територія, вхід на яку дорослим дозволено лише за її згоди. Помилково вва­жати, що в дитини не має бути жодних секретів від батьків.

Не забувайте хвалити дитину.Коли дитина правильно реагує на похвалу, нама­гайтеся закріпити ці зусилля. Дитина ліпше реагує на похвалу, коли бачить, що батьки справді задоволені нею. Не варто казати слова на кшталт «хороший хлоп­чик» чи «хороша дівчинка». Ліпше висловлюватися так: «Мені подобається, як ти вчинив (-ла)». Така похвала дає дитині змогу відчути, що вона може скласти гарне враження про себе.

 Розмовляйте з дитиною наодинці.Якщо дитина провинилася, розмовляйте з нею про її вчинок без свідків (родичів, інших дітей тощо). Під час розмови намагай­теся не використовувати емоційних висловлювань на кшталт «Як не соромно». Будьте стриваженими.

 Приділяйте час спільній діяльності з дитиною.Вигадайте значущий для вашої сім'ї ритуал. Наприклад, читання казки перед сном, спільний перегляд мультфіль­мів, участь у настільних іграх, проведення сюжетно-рольових ігор для всієї сім'ї тощо.

 

 


Пам'ятка для батьків з патріотичного виховання дошкільнят

 Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади старших.
      Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх громадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність зберігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квітучих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

* Йдучи вулицею рідного міста, розповісти про визначні пам'ятки, які знаходяться на цій вулиці.

* Познайомити дітей із назвою вулиці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

* Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей. Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там побачили.

* Побувати в прабабусь та пра дідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, приказки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

* Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалювати свої враження від прогулянки.

* В День Перемоги всією родиною відвідати парк Пам'яті. Вшануйте ветеранів Великої Вітчизняної війни, покладіть квіти до пам'ятника.

* Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.

* Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

* Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи проживають і донині в рідному місті.

* Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю.

* А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співайте, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і письменників.

* Запропонуйте дітям намалювати Рівне в майбутньому.

* Створіть сімейний фотоальбом «Я і село моє — Верба». Разом з дитиною придумайте вірші про рідне місто. Запишіть їх під фотографіями.

Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного села, району.

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади старших.
      Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх громадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність зберігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квітучих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

* Йдучи вулицею рідного міста, розповісти про визначні пам'ятки, які знаходяться на цій вулиці.

* Познайомити дітей із назвою вулиці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

* Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей. Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там побачили.

* Побувати в прабабусь та пра дідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, приказки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

* Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалювати свої враження від прогулянки.

* В День Перемоги всією родиною відвідати парк Пам'яті. Вшануйте ветеранів Великої Вітчизняної війни, покладіть квіти до пам'ятника.

* Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.

* Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

* Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи проживають і донині в рідному місті.

* Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю.

* А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співайте, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і письменників.

* Запропонуйте дітям намалювати Рівне в майбутньому.

* Створіть сімейний фотоальбом «Я і село моє — Верба». Разом з дитиною придумайте вірші про рідне місто. Запишіть їх під фотографіями.

Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.

 

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного села, району.

            Сім'я -джерело продовження роду,української нації. Кажуть: "Очі- дзеркало душі, а дитина -дзеркало сім"ї",бо саме свій перший поведінковий  досвід дитина одержує в сім'ї. Якщо в сім'ї шанують почуття дитини, то й вона колись шануватиме почуття інших людей.;

           - якщо дитина живе в умовах толерантності, то вона виробляє в собі вміння терпіти,поважати;                - якщо до неї ставляться чесно, то вона буде справедливою;                                                       Перші поняття про добро  і зло, честь і безчестя, справедливість і кривду у дітей складаються на підставі того, що вони відкривають у своїх батьків.Наслідування - невід'ємна риса людської природи. Дошкільники сліпо копіюють дорослих,щиро прагнуть бути схожими на них, наслідують їх поведінку розмови, не вникаючи в суть явищ.

      СІМ'Я,РОДИНА, РІД -ЯКІ СЛОВА СВЯТІ.

      ВОНИ ПОТРІБНІ КОЖНОМУ В ЖИТТІ.

      ЯКЩО ЗМІЦНІЄ ХОЧ ОДНА РОДИНА-

      МІЦНІША СТАНЕ НАША УКРАЇНА.

 Сім'я- це той осередок, який плекає майбутнє кожної людини, дарує їй крила для польоту, наснагу до життєвих звершень.Педагоги нашого закладу змістовно та зворушливо організували та провели родинне свято "РОДИНА.ЯК ЗІРКА ЄДИНА". Найкращі пісні, вірші,таночки,ігри,жарти,конкурси дошкільнята дарували своїм родинам.

                 Поради батькам майбутніх першокласників

Ці 6 порад психолога допоможуть полегшити адаптаційний період першокласника в школі, а також підкажуть батькам правильну лінію поведінки на цьому новому етапі життя.

1.      Зберігайте спокій і впевненість в тому, що все буде добре. Звичайно, кожна мама чи тато хвилюються за свою дитину, особливо в такий відповідальний момент – перший раз в перший клас. Але пам’ятайте, що саме своїм настроєм і своїми думками, ми формуємо у дитини установку на майбутнє навчання в школі. Тому намагайтесь продемонструвати дитині свою впевненість в тому, що все буде добре, свій спокій і віру в сина/дочку. Ні в якому разі не лякайте дитину школою, стримуйте свої побоювання і острахи. Просто вірте в свою дитину і сприймайте її такою, як вона є.

2.      Формуйте позитивне ставлення до школи і вчителів, але водночас будьте чесними.Не варто ідеалізувати школу, говорячи, що там буде безмежно весело, цікаво, захоплююче. Слід говорити правду про можливі труднощі, про необхідність слухати вчителя, виконувати інструкції, які інколи не подобаються. Але обов’язково переконуйте дитину в тому, що все буде добре, що вона справиться, зможе знайти те, що їй до душі, знайде друзів і отримає радість від пізнання нового.

3.      Завжди позитивно відзивайтеся про школу і вчителів. Діти в такому віці все ще дуже залежні від батьківської думки. Вони складають свою думку, своє враження про щось нове (в даному випадку про школу) на основі висловлювань і ставлень батьків. Тому, якщо ви хочете, щоб вчитель став авторитетом для вашого першокласника, ніколи не говоріть поганого про нього при дитині. Це сприятиме гарній поведінці дитини в школі і додасть мотивації до навчання.

4.      Уникайте додаткових стресів і навантажень. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Початок навчання у школі і так є серйозним стресом для 6-7-річних дітей. Тому, якщо заняття спортом і музикою здаються вам необхідною частиною виховання вашої дитини, почніть водити її туди за рік до початку навчання або після того, як диина адаптується. Повноцінний відпочинок на цьому етапі дуже важливий. Тому нехай дитина проводить більше вільного часу на свіжому повітрі, граючись з друзями.

5.      Слідкуйте за режимом дня і повноцінним харчуванням. Розпорядок дня, який не змінюється, допоможе дитині швидше адаптуватися до нових умов. Якщо ваш першокласник – шестирічка, то бажаний і денний сон хоча б на одну годину. Особливо зверніть увагу на харчування дитини. У її раціоні повинні бути присутніми білки (м’ясо, риба, сир, яйця), молочні продукти, вершкове і рослинне масло, свіжі овочі і фрукти, соки. Організм зараз як ніколи потребує додаткової енергії, адже справитися і пристосуватися до нових умов – досить серйозне завдання.

6.      Будьте особливо уважними до почуттів дитини в перші місяці. Не пропускайте труднощі, які можливо, виникнуть у дитини. Слухайте сина/дочку, говоріть про школу, про події, про почуття. Намагайтеся разом знаходити шляхи, розповідайте про себе в шкільні роки. Будьте з дитиною більш терплячими і чуйними, щоб вона відчувала спокій і підтримку вдома.

 

Успіхів вам!

 

 

Готуємось до школи



Наші діти так швидко ростуть... Я гадаю, скоріш за все, ви це вже помітили.
Згадайте, якими ви були щасливими від першого слова, яке злетіло з вуст вашого малюка, а промайнула мить і він зробив перші кроки. І здається, ще вчора його маленькі ніжки вперше перейшли поріг садочка... Ці події - незабутні. Чи не так? Пройде зовсім небагато часу, ви незчуєтесь, як уже з таким хвилюванням і трепетом - ведете майбутнього школярика до "Храму знань", як колись ваші батьки поспішали із своїми первачками на перший дзвоник. Цей день повинен бути святковим і світлим, адже дитина запам'ятає його на все життя. Тому й необхідно підготуватись до нього завчасно.
Пропоную вам невеличкий план дій, коли вашому чаду виповниться п'ять років. І, на мою думку, це є граничним віком у підготовці до школи.

Отже, Крок перший

Потрібно знайти школу у яку малюк ходив би залюбки. Із першими днями осені, зробіть своєрідну цільову прогулянку разом із дитиною, адже вона хоч і маленька, але вже особистість і врахування її думки, щодо цього питання - буде неабияким підгрунттям для моральної підготовки.І не забувайте, що саме вона буде навчатись у вибраному закладі найближчі дванадцять років. Хочу полегшити ваш вибір, запропонувавши критерії на які слід звернути особливу увагу:
близькість і безпечність шляху від вашого будинку до школи;
рівень матеріальної бази;
організація дозвілля (наявність груп продовженого дня, а також гуртків);
їдальня (її санітарні умови,якість і вартість обідів);
зверніть увагу у якому стані спортивний майданчик і зал).

Крок другий

Якщо школу визначено - поцікавтесь, чи існують при ній підготовчі курси. За відсутності таких, дізнайтесь базовий рівень знань необхідний для зарахування до школи. Але за їх наявності неодмінно запишіть туди свого дошколярика. Це буде більш м'який перехід від безтурботного дитинства -до першої відповідальності і обов'язків.Крім того, на цих уроках викладачі готують своїх майбутніх першокласників. При цьому, мушу зазначити, що ці класи у деяких школах не безкоштовні.
Крок третій
Він має скоріше матеріальній аспект, а ніж організаційний. Його підготовка розпочинається десь близько з червня - місяця. Підберіть шкільну форму,спортивний одяг, взуття - відповідно до вимог вибраного вами закладу. Далі за рекомендацією вчителя потрібно придбати канцелярське приладдя: зошити і альбоми виготовлені з якісного паперу; безпечні точили; ручки й олівці як прості, так і кольорові, але пам'ятайте вони мають бути зручними при написані,а чорнила із паст не повинне розтікатись; різноманітні обгортки для зошитів та книжок; пенали не громіздкі але місткі; лінійки із чіткими лініями і розмітками. Купуючи гумку, надавайте перевагу не так яскравим і пахучим, як тим, які при стиранні не залишають плям ...Обираючи ранець,зауважте на його якість. Зверніть увагу на правильність кріплення та розташування ремінців. І взагалі вибір портфелика нагадує цілу науку,але гадаю, ввічливі продавці з радістю допоможуть знайти вам гідний варіант, який не тільки задовольнить можливості вашого гаманця, але й бажання дитини.
А на завершення, коли усе вже зроблено та зібрано, без зайвих вагань, першого вересня крокуйте до школи, у захоплюючу "країну знань». Батьківська впевненість і турбота додасть наснаги вашим уже школярам, які цього дня трішечки підросли, але ще такі маленькі. В них попереду ще багато досягнень.
 

 

 

 

Ми разом з Вами зацікавлені в тому, щоб відвідування дитиною дитячого садка було комфортним і корисним. Тому просимо Вас дотримуватися наступних правил:

 

 

 

·         Запізнення - завжди стрес для дорослих і дітей. Будь ласка, приходьте вчасно!

·         Проводжайте дитину до групи та передавайте особисто в руки педагогам.

·         Ідучи, додому обов'язково повідомте про це вихователя.

·         Якщо у вашої дитини поганий настрій, обговоріть її стан з педагогом.

·         При вході, будь ласка, чистіть взуття та зачиняйте за собою вхідні двері.

 

              Крім того, ми просимо Вас:

·         Допоможіть своїй дитині вранці роздягнутися, акуратно скласти речі в шафу.Прослідкуйте, щоб дитина завжди була чистою, акуратною та по сезону одягненою.

·         Прослідкуйте, щоб у дитини були чисті та коротко підстрижені нігті.

·         Дайте дитині із собою носовичок.

·         У шафі дитини повинний бути завжди запасний одяг для групи. Восени та навесні просимо приносити запасний верхній одяг і взуття для прогулянок.

·         Щоб запобігти втраті або обміну речей позначте білизну, одяг і взуття ваших дітей.

·         Прослідкуйте, щоб в кишенях дитини не було гострих, ріжучих предметів.

 

·         Не давайте дитині з собою жувальну гумку, солодощів тощо.

                      Немає теплішого вогнища за родинне.


   
  Батьки, діти, онуки — найрідніші між собою люди, з'єднані в сім'ю Божою волею.
    Родина, сім'я — це велика сила. Тільки вона є надійним і незрадливим захистом від усяких життєвих негараздів.
    Взаємини батьків і дітей — це споконвічна проблема, від позитивного вирішення якої залежить благополуччя нашої держави, адже сім'я — це державна структура.
    Дружні, спокійні, врівноважені стосунки між батьками і дітьми — це запорука здорового морального клімату в суспільстві. Не може людина творчо працювати, навчатися, якщо її щось пригнічує, тривожить, якщо не все гаразд у сімейних стосунках.
     Батьки завжди бажають своїм дітям щасливої долі, просять у Бога благословення для своїх синів і дочок, мріють бачити їх щасливими і здоровими, добрими і порядними людьми.
     Батьківська суворість іноді сприймається дітьми негативно, бо вони не завжди вміють і бажають прислухатися до мудрих порад, не хочуть вчитися на чужих помилках. У таких випадках між батьками та дітьми виникають непорозуміння, і, як правило, саме мама й тато усувають ці конфлікти, тактовно й доброзичливо пояснюють дітям, хто в чому помиляється.
     Я вважаю, що найголовнішим у сімейному вихованні мусить бути взаємоповага між старшим та молодшим поколінням, уміння зрозуміти, вислухати одне одного, підтримати, пожаліти. Любов — ось те почуття, яке робить сім'ю міцною, нездоланною у будь-яких життєвих випробуваннях.
      Тільки родина — опора в житті кожної людини. І те, якою буде погода в домі, яким теплим та ясним буде родинне вогнище, залежить і від батьків, і від дітей.


 

 

 

 

 

                     Цікаві поради для батьків

 

                              Десять кроків, щоб стати кращими батьками

 

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.  
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.  
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.  
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді. 

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами робили не справедливо.

6. Хваліть і заохочуйте Вашу дитину, особливо за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозволяйте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Салі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У ккожній  є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, не намагайтеся виявити певну гнучкість щодо дотримання цих правил з маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого - відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає нагадувати надто важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, тщо приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтесь

 

 

Як зняти психологічне напруження дитини

 

Глибоке дихання.

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину

Фізичні навантаження

Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі спортивні ігри: футбол, волейбол, теніс тощо, здійснювати велосипедні прогулянки з ровесниками, а ще важливіше - разом із батьками. 

Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, світла і тіні створює особливу музику картини. Колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача особливий психофізіологчний вплив.

Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку людини.

Позитивні емоції

З давніх - давен відомо, що  усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження і заспокоює дитину.

Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і В. Бехтєєв довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвитку організма сприяють ніжні колискові пісніі, спокійна музика.

Спілкувуння з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Тому прогулянки з дитиною у парку або виїзди на природу усією сім'єю - найкращі ліки від нервових перенапружень та чудовий засіб зміцнення родинних стосунків. 

Гра 

Гра - явище феноменальне, вона притаманна всім дітям. БЮез неї дитина не може нормально жити та розвиватись. Особливого значення набуває участь в іграх дітей та батьків під час спільного проведення відпочинку.

 

Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли:

1.    Довіряє їм.

2. Не боїться їх гніву чи осуду.

3. Впевнена, щоб не сталося його (її) не принизять як особистість.
4.    Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити.

5. Допоможуть, підтримають, коли їй погано.

6. Дитина твердо знає, що Ви на її боці.
7.    Впевнена, якщо накажуть, то мудро, справедливо.

 

 

Як можна допомогти дитині добре поводитись

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

·          Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

·          Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих.

·          Змінюйте оточення, а не дитину.

·          Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

·          Висловлюйте свої бажання позитивно.

·          Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

·          Висувайте реальні вимоги.

·          Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

·          Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

·          В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги.

·          Обирайте виховання без побиття та крику.

·          На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

·          Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

 

Що робити, якщо малюк обманює?

·          Намагайтеся зрозуміти причину.

·          Не сваріть, навіть якщо піймали на брехні.

·          Не намагайтеся будь-як «вирвати» зізнання.

·          Якщо дитина сама визнала свою провину, обов'язково похваліть її.

·          Обговоріть ситуацію з малюком наодинці і намагайтеся разом знайти вихід.

·          Краще не розповідайте про це нікому, тому що маляті буде неприємно слухати, що обговорюють його промахи.

·          Не порівнюйте дитину з іншими дітьми,— це не матиме користі.

·          Демонструйте позитивний приклад — будьте щирим із дитиною в почуттях і вчинках.

 

Як навчити дитину гарних манер?

·          Показуйте приклад своєю поведінкою.

·          Не намагайтеся навчити всього відразу.

·          Будьте позитивними і конкретними. Говоріть про те, що потрібно зробити, а не про те, чого робити не можна.

·          Щоб дитина запам'ятала, чому так не можна поводитися, пояснюйте причини.

·          Намагайтеся виправляти дитину віч-на-віч, а не в присутності інших людей.

·          Хваліть дитину за будь-які прояви гарних манер.

 

Як можна зрозуміти дитячий малюнок?

·          Виберіть момент, коли в дитини буде гарний настрій, і запропонуйте їй помалювати.

·          Запропонуйте маляті намалювати Вашу родину або родину яких-небудь звірят.

·          Не будьте поруч із дитиною, коли вона буде малювати.

·          Не обговорюйте при маляті результати малювання,— йому це зовсім ні до чого.

·          За допомогою своєї інтуїції намагайтеся побачити в малюнку все те, що маля хотіло Вам сказати.

 

 

Шановні батьки!

Не забувайте основні аксіоми виховання!

1. Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.

2. Якщо дитину оточує ворожа обстановка – вона вчиться агресивності.

3. Якщо дитину постійно висміюють – вона стає замкнутою.

4. Якщо дитина зростає у докорах – у неї формується почуття провини.

5. Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе.

6. Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.

7. Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.

8. Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.

9. Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

10. Якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

Роль іграшки в адаптації до ДНЗ

 

          В житті багатьох дітей є улюблені іграшки, зякими вони не розлучаються. З іграшками вони розмовляють, діляться радощами і роздумами, разом сплять, їдять, беруть їх на вулицю.Це так звані «Іграшки-друзі», здатні допомогти малюкові у важких ситуаціях. Близькість такого друга полегшує малюкові переживання небезпеки або самотності, дає відчуття потрібності й самостійності.

 У садочку улюблена іграшка захопить увагу дитини і допоможе їй відволіктися від розлуки із близькими. Нехай іграшка ходить у садочок разом із малюком щодня і знайомиться там  з іншими дітьми. Батькам слід дізнатися, що з іграшкою відбувалося у дитсадку, хто з нею дружив, хто кривдив, чи не було їй сумно. Адже діти часто наділяють іграшку своїми рисами і «віддають» їй свої переживання. Таким чином, батьки дізнаються багато про перебіг адаптації малюка.

 

Як боротися з дитячою істерикою?

 

Кожен з батьків коли - небудь обов'язково стикався з цим, не самим приємним моментом з життя дитини - істерикою. Губи затремтіли, на очах з'явилися сльози. почувся несамовитий крик. І потім кілька  хвилин (а іноді й довше) - усе на одній і тій же високій ноті. Таке може вивести з себе  не  тільки ласкаву й люблячу маму, але і вічно незворушного і спокійного тата.                                                           А якщо істерика трапилася  в людному місці (кафе, магазин, дитячий  майданчик), то ефект збільшується в багато разів. Але давайте не будемо виходити із себе, а замість цього спробуємо розібратися спочатку в причинах такої поведінки дитини.  По - перше, дитина  в більшості випадків не хоче і не вміє чекати. Всі бажання, які у неї з'явилися, їй  хочеться реалізувати негайно. А дуже часто це неможливо. І ми з вами це розуміємо. А от дитина - ні. Вона розуміє тільки те, що рішенням батьків її бажання залишилися невиконаними. По - друге, дитина не завжди може  сформулювати те, що їй хочеться. Це особливо характерно для дітей 2-3 років. Звичайно, якщо  дитині хочеться сік чи цукерку, то проблем виникає. Але часто потреби дитини можуть випереджати її розмовні здібності. У результаті батьки не розуміють, чого хоче їхнє чадо, зате чадо розуміє, що йому  знову відмовили. І знову істерика. Ситуацій, в яких  починається істерика може бути дуже і дуже багато, але суть весь час залишається однією і тією ж - бажання дитини не були виконані.Так що ж робити? Кидатися виконувати всі мислимі і немислимі бажання дитини? Цікаво. Навіть у тому випадку, якщо у вас є можливість виконати всі її забаганки, не варто цього робити під тиском істерики. Дитина дуже швидко зрозуміє, що це хороший спосіб управління батьками, і тоді вам доведеться витримувати такі бурхливі прояви,  нові бажання ще дуже і дуже довго.

 

Абетка виховання

1. Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.

 2. Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.

 3. Надайте дитині кімнату або куток лише для її справ.

 4. Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.

 5. Не лайте дитину за безладдя на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом. Проте вимагайте робити лад після закінчення роботи.

 6. Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безперечно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і досягнення.

 7. Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.

 8. Допомагайте їй будувати власні плани й ухвалювати рішення.

 9. Допомагайте їй поліпшувати результати своєї роботи.

 10. Беріть дитину в поїздки цікавими місцями.

 11. Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками різних культурних середовищ.

 12. Не порівнюйте свою дитину з іншими, вказуючи при тому на її недоліки.

 13. Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона гірша за вас.

 14. Привчайте дитину мислити самостійно.

 15. 3абезпечте дитину книжками, іграми та іншими потрібними їй речами для улюблених занять.

 16. Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом із нею.

 17. Привчайте дитину з малих, років до регулярного читання.

 18. Уважно ставтеся до її потреб.

 19. Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.

 20. Не дорікайте дитині за помилки.

 21. Хваліть за будь-які успіхи.

 22. Учіть її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

 23. Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині

 більше дізнаватися.

 24. Не забороняйте дитині бавитися з усяким непотребом - це стимулює її уяву.

 25. Спонукайте дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх.

 26. Хваліть дитину за конкретні вчинки й успіхи і робіть це щиро.

 27. Не обмежуйте теми, цікаві для дитини.

 28. Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і

 нести відповідальність за них.

 29. Допомагайте стати особистістю.

 30. Допомагайте знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.

 31. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її можливостей.

 32. Заохочуйте максимальну незалежність від дорослих, не втраючи при тому поваги до них.

 33. Вірте у здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.

 34. Намагайтеся, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті. Дайте дитині таку можливість.

 35. Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.

П'ять основних правил якими варто керуватися у вихованні дошкільнят

                              

Менше сварити - більше хвалити!

Менше карати - більше любити!

Менше вимог - більше послідовності!

Менше скарг - більше життєлюбства!

Менше погроз -більше радості!

 

Коли не можна карати і сварити

 

1. якщо дитина хвора;

 2. якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;

 3. якщо дитина їсть;

 4. після сну;

 5. перед сном;

 6. під час гри;

 7. під час виконання завдання;

 8. одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) – необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину);

 9. якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати;

 10. у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;

 11. якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;

 12. якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратован, в цьому стані гнів завжди не правий

Поради батькам

1. Навчіть вашу дитину, що вона має право сказати "Ні” будь-якому дорослому, якщо відчує витікаючу від нього небезпеку.

 2. Навчіть свою дитину голосно кричати "Це не моя мама!” (Або "Це не мій тато!”). Якщо хтось спробує схопити його. Це приверне увагу оточуючих і відлякає злочинця.

 3. Навчіть вашу дитину повідомляти вам, куди вона іде, коли збирається повернутися і дзвонити по телефону, якщо несподівано плани зміняться.

 4. Намагайтеся САМІ забирати дитину з дитячого садка або школи. Якщо за ним прийде хтось інший, попередьте про це заздалегідь вихователя або шкільного вчителя.

 5. Придумайте пароль для вашої дитини і навчіть його ніколи не сідати в машину до незнайомої людини і нікуди не йти з ним, якщо він не знає пароль.

 6. Переконайте вашу дитину в тому, що гуляти в компанії друзів набагато безпечніше, ніж одній, особливо в пізній час. Злочинця завжди привертає самотньо гуляюча дитина.

 7. Навчіть вашу дитину користуватися телефоном-автоматом (включаючи міжнародний). Номери домашнього телефону, телефонів батьків, телефонів служб допомоги (101, 102, 103, ), він повинен знати напам’ять. Навчіть вашу дитину дзвонити з мобільного телефону на короткі номери (112).

 8. Фотографуйте вашу дитину не рідше одного разу на рік, а наявний у вас опис зовнішності і особливих прикмет дитини допоможе вам в тому випадку, якщо вона загубиться чи буде викрадена.

 9. Якщо ваша дитина виїжджає за кордон (на відпочинок, на лікування, на конкурс, олімпіаду і т.д.), їй необхідно мати при собі закордонний паспорт. Всі документи, необхідні для оформлення паспорта, батьки САМІ (нікому не доручаючи) повинні представити в паспортно-візовий відділ.

 10. Будьте такими батьками, яким дитина зможе розповісти про все, що з нею трапиться. Дитина повинна бути впевнена в тому, що ви завжди будете любити її і ніколи не перестанете шукати, якщо вона загубиться чи буде викрадена.

 

 

 

Коли не потрібно хвалити

 

1. Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.

 2. Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною).

 3. Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити.

 4. Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати. Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день!

 

Увага! Дуже важливо!

Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або просто поцілунок) теж не зашкодить…

 

10 золотих правил виховання щасливих дітей

 

1. Формуйте самоповагу

2. Навчіть дитину спілкуватися

3. Пильнуйте, щоб дитина не стала "телеманом"

4. Виховуйте відповідальність і порядність

5. Навчіть дитину шанувати сім'ю

6. Живіть у хорошому оточенні

7. Будьте вимогливими

8. Привчайте дитину до праці

 

                  Цікаві поради для батьків

 

                           Десять кроків, щоб стати кращими батьками

 

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.  
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.  
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.  
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді. 

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами робили не справедливо.

6. Хваліть і заохочуйте Вашу дитину, особливо за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозволяйте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Салі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У ккожній  є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, не намагайтеся виявити певну гнучкість щодо дотримання цих правил з маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого - відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає нагадувати надто важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, тщо приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтесь

 

 

Як зняти психологічне напруження дитини

 

Глибоке дихання.

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину

Фізичні навантаження

Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі спортивні ігри: футбол, волейбол, теніс тощо, здійснювати велосипедні прогулянки з ровесниками, а ще важливіше - разом із батьками. 

Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, світла і тіні створює особливу музику картини. Колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача особливий психофізіологчний вплив.

Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку людини.

Позитивні емоції

З давніх - давен відомо, що  усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження і заспокоює дитину.

Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і В. Бехтєєв довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвитку організма сприяють ніжні колискові пісніі, спокійна музика.

Спілкувуння з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Тому прогулянки з дитиною у парку або виїзди на природу усією сім'єю - найкращі ліки від нервових перенапружень та чудовий засіб зміцнення родинних стосунків. 

Гра 

Гра - явище феноменальне, вона притаманна всім дітям. БЮез неї дитина не може нормально жити та розвиватись. Особливого значення набуває участь в іграх дітей та батьків під час спільного проведення відпочинку.

 

Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли:

1.    Довіряє їм.

2. Не боїться їх гніву чи осуду.

3. Впевнена, щоб не сталося його (її) не принизять як особистість.
4.    Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити.

5. Допоможуть, підтримають, коли їй погано.

6. Дитина твердо знає, що Ви на її боці.
7.    Впевнена, якщо накажуть, то мудро, справедливо.

 

 

Як можна допомогти дитині добре поводитись

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

·          Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

·          Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих.

·          Змінюйте оточення, а не дитину.

·          Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

·          Висловлюйте свої бажання позитивно.

·          Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

·          Висувайте реальні вимоги.

·          Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

·          Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

·          В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги.

·          Обирайте виховання без побиття та крику.

·          На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

·          Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

 

Що робити, якщо малюк обманює?

·          Намагайтеся зрозуміти причину.

·          Не сваріть, навіть якщо піймали на брехні.

·          Не намагайтеся будь-як «вирвати» зізнання.

·          Якщо дитина сама визнала свою провину, обов'язково похваліть її.

·          Обговоріть ситуацію з малюком наодинці і намагайтеся разом знайти вихід.

·          Краще не розповідайте про це нікому, тому що маляті буде неприємно слухати, що обговорюють його промахи.

·          Не порівнюйте дитину з іншими дітьми,— це не матиме користі.

·          Демонструйте позитивний приклад — будьте щирим із дитиною в почуттях і вчинках.

 

Як навчити дитину гарних манер?

·          Показуйте приклад своєю поведінкою.

·          Не намагайтеся навчити всього відразу.

·          Будьте позитивними і конкретними. Говоріть про те, що потрібно зробити, а не про те, чого робити не можна.

·          Щоб дитина запам'ятала, чому так не можна поводитися, пояснюйте причини.

·          Намагайтеся виправляти дитину віч-на-віч, а не в присутності інших людей.

·          Хваліть дитину за будь-які прояви гарних манер.

 

Як можна зрозуміти дитячий малюнок?

·          Виберіть момент, коли в дитини буде гарний настрій, і запропонуйте їй помалювати.

·          Запропонуйте маляті намалювати Вашу родину або родину яких-небудь звірят.

·          Не будьте поруч із дитиною, коли вона буде малювати.

·          Не обговорюйте при маляті результати малювання,— йому це зовсім ні до чого.

·          За допомогою своєї інтуїції намагайтеся побачити в малюнку все те, що маля хотіло Вам сказати.

 

 

Шановні батьки!

Не забувайте основні аксіоми виховання!

1. Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.

2. Якщо дитину оточує ворожа обстановка – вона вчиться агресивності.

3. Якщо дитину постійно висміюють – вона стає замкнутою.

4. Якщо дитина зростає у докорах – у неї формується почуття провини.

5. Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе.

6. Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.

7. Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.

8. Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.

9. Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

10. Якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

Роль іграшки в адаптації до ДНЗ

 

          В житті багатьох дітей є улюблені іграшки, зякими вони не розлучаються. З іграшками вони розмовляють, діляться радощами і роздумами, разом сплять, їдять, беруть їх на вулицю.Це так звані «Іграшки-друзі», здатні допомогти малюкові у важких ситуаціях. Близькість такого друга полегшує малюкові переживання небезпеки або самотності, дає відчуття потрібності й самостійності.

 У садочку улюблена іграшка захопить увагу дитини і допоможе їй відволіктися від розлуки із близькими. Нехай іграшка ходить у садочок разом із малюком щодня і знайомиться там  з іншими дітьми. Батькам слід дізнатися, що з іграшкою відбувалося у дитсадку, хто з нею дружив, хто кривдив, чи не було їй сумно. Адже діти часто наділяють іграшку своїми рисами і «віддають» їй свої переживання. Таким чином, батьки дізнаються багато про перебіг адаптації малюка.

 

Як боротися з дитячою істерикою?

 

Кожен з батьків коли - небудь обов'язково стикався з цим, не самим приємним моментом з життя дитини - істерикою. Губи затремтіли, на очах з'явилися сльози. почувся несамовитий крик. І потім кілька  хвилин (а іноді й довше) - усе на одній і тій же високій ноті. Таке може вивести з себе  не  тільки ласкаву й люблячу маму, але і вічно незворушного і спокійного тата.                                                           А якщо істерика трапилася  в людному місці (кафе, магазин, дитячий  майданчик), то ефект збільшується в багато разів. Але давайте не будемо виходити із себе, а замість цього спробуємо розібратися спочатку в причинах такої поведінки дитини.  По - перше, дитина  в більшості випадків не хоче і не вміє чекати. Всі бажання, які у неї з'явилися, їй  хочеться реалізувати негайно. А дуже часто це неможливо. І ми з вами це розуміємо. А от дитина - ні. Вона розуміє тільки те, що рішенням батьків її бажання залишилися невиконаними. По - друге, дитина не завжди може  сформулювати те, що їй хочеться. Це особливо характерно для дітей 2-3 років. Звичайно, якщо  дитині хочеться сік чи цукерку, то проблем виникає. Але часто потреби дитини можуть випереджати її розмовні здібності. У результаті батьки не розуміють, чого хоче їхнє чадо, зате чадо розуміє, що йому  знову відмовили. І знову істерика. Ситуацій, в яких  починається істерика може бути дуже і дуже багато, але суть весь час залишається однією і тією ж - бажання дитини не були виконані.Так що ж робити? Кидатися виконувати всі мислимі і немислимі бажання дитини? Цікаво. Навіть у тому випадку, якщо у вас є можливість виконати всі її забаганки, не варто цього робити під тиском істерики. Дитина дуже швидко зрозуміє, що це хороший спосіб управління батьками, і тоді вам доведеться витримувати такі бурхливі прояви,  нові бажання ще дуже і дуже довго.

 

Абетка виховання

1. Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.

 2. Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.

 3. Надайте дитині кімнату або куток лише для її справ.

 4. Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.

 5. Не лайте дитину за безладдя на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом. Проте вимагайте робити лад після закінчення роботи.

 6. Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безперечно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і досягнення.

 7. Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.

 8. Допомагайте їй будувати власні плани й ухвалювати рішення.

 9. Допомагайте їй поліпшувати результати своєї роботи.

 10. Беріть дитину в поїздки цікавими місцями.

 11. Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками різних культурних середовищ.

 12. Не порівнюйте свою дитину з іншими, вказуючи при тому на її недоліки.

 13. Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона гірша за вас.

 14. Привчайте дитину мислити самостійно.

 15. 3абезпечте дитину книжками, іграми та іншими потрібними їй речами для улюблених занять.

 16. Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом із нею.

 17. Привчайте дитину з малих, років до регулярного читання.

 18. Уважно ставтеся до її потреб.

 19. Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.

 20. Не дорікайте дитині за помилки.

 21. Хваліть за будь-які успіхи.

 22. Учіть її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

 23. Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині

 більше дізнаватися.

 24. Не забороняйте дитині бавитися з усяким непотребом - це стимулює її уяву.

 25. Спонукайте дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх.

 26. Хваліть дитину за конкретні вчинки й успіхи і робіть це щиро.

 27. Не обмежуйте теми, цікаві для дитини.

 28. Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і

 нести відповідальність за них.

 29. Допомагайте стати особистістю.

 30. Допомагайте знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.

 31. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її можливостей.

 32. Заохочуйте максимальну незалежність від дорослих, не втраючи при тому поваги до них.

 33. Вірте у здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.

 34. Намагайтеся, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті. Дайте дитині таку можливість.

 35. Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.

П'ять основних правил якими варто керуватися у вихованні дошкільнят

                              

Менше сварити - більше хвалити!

Менше карати - більше любити!

Менше вимог - більше послідовності!

Менше скарг - більше життєлюбства!

Менше погроз -більше радості!

 

Коли не можна карати і сварити

 

1. якщо дитина хвора;

 2. якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;

 3. якщо дитина їсть;

 4. після сну;

 5. перед сном;

 6. під час гри;

 7. під час виконання завдання;

 8. одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) – необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину);

 9. якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати;

 10. у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;

 11. якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;

 12. якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратован, в цьому стані гнів завжди не правий

Поради батькам

1. Навчіть вашу дитину, що вона має право сказати "Ні” будь-якому дорослому, якщо відчує витікаючу від нього небезпеку.

 2. Навчіть свою дитину голосно кричати "Це не моя мама!” (Або "Це не мій тато!”). Якщо хтось спробує схопити його. Це приверне увагу оточуючих і відлякає злочинця.

 3. Навчіть вашу дитину повідомляти вам, куди вона іде, коли збирається повернутися і дзвонити по телефону, якщо несподівано плани зміняться.

 4. Намагайтеся САМІ забирати дитину з дитячого садка або школи. Якщо за ним прийде хтось інший, попередьте про це заздалегідь вихователя або шкільного вчителя.

 5. Придумайте пароль для вашої дитини і навчіть його ніколи не сідати в машину до незнайомої людини і нікуди не йти з ним, якщо він не знає пароль.

 6. Переконайте вашу дитину в тому, що гуляти в компанії друзів набагато безпечніше, ніж одній, особливо в пізній час. Злочинця завжди привертає самотньо гуляюча дитина.

 7. Навчіть вашу дитину користуватися телефоном-автоматом (включаючи міжнародний). Номери домашнього телефону, телефонів батьків, телефонів служб допомоги (101, 102, 103, ), він повинен знати напам’ять. Навчіть вашу дитину дзвонити з мобільного телефону на короткі номери (112).

 8. Фотографуйте вашу дитину не рідше одного разу на рік, а наявний у вас опис зовнішності і особливих прикмет дитини допоможе вам в тому випадку, якщо вона загубиться чи буде викрадена.

 9. Якщо ваша дитина виїжджає за кордон (на відпочинок, на лікування, на конкурс, олімпіаду і т.д.), їй необхідно мати при собі закордонний паспорт. Всі документи, необхідні для оформлення паспорта, батьки САМІ (нікому не доручаючи) повинні представити в паспортно-візовий відділ.

 10. Будьте такими батьками, яким дитина зможе розповісти про все, що з нею трапиться. Дитина повинна бути впевнена в тому, що ви завжди будете любити її і ніколи не перестанете шукати, якщо вона загубиться чи буде викрадена.

 

 

 

Коли не потрібно хвалити

 

1. Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.

 2. Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною).

 3. Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити.

 4. Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати. Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день!

 

Увага! Дуже важливо!

Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або просто поцілунок) теж не зашкодить…

 

10 золотих правил виховання щасливих дітей

 

1. Формуйте самоповагу

2. Навчіть дитину спілкуватися

3. Пильнуйте, щоб дитина не стала "телеманом"

4. Виховуйте відповідальність і порядність

5. Навчіть дитину шанувати сім'ю

6. Живіть у хорошому оточенні

7. Будьте вимогливими

8. Привчайте дитину до праці

9. Не робіть за дітей те, що вони можуть самі

10. Розвивайте інтелект дитини

  робіть за дітей те, що вони можуть самі

10. Розвивайте інтелект дитини

 

 

          Вербський заклад

        дошкільної освіти

              (ясла-садок)

             

                      

                            Вербської сільської ради

                            

 

 

         

                          Тип закладу:  Загальний

                                                   розвиток